В моїй пам'яті День Перемоги закарбувався не загальноміськими урочистостями, які тепер доводиться відвідувати, і навіть не концертом опісля. Певна, що у великих містах відзначення цієї дати проводилося на високому рівні і раніше. Принаймні, так здавалося, особливо нам, сільським школярам. Тоді для нас ще не існувало Дня пам'яті та примирення, на груди ніхто не чіпляв маків із стрічок, а День Перемоги всі називали просто і невимушено – парад.
-Ай! – Оксана схопилися з лави у парку, куди тільки-но сіла, тримаючись за ліве стегно.
-Що таке? – запитав стурбовано Віталій, її молодий чоловік, підхоплюючись слідом.
Вони були знайомі всього кілька тижнів, тому кожна емоція половинки сприймалася особливо яскраво.
-Об щось укололася! – відповіла Оксана.
Обоє схилилися над лавочкою, досліджуючи місце, де дівчина могла вколотися.
Вулиця. Звичайна, сільська, довга. Тягнеться вервечкою не знати й куди. Тут народжувались і вмирали, справляли весілля і проводи, будувались і обробляли землю – жили. Але зараз це все відійшло в минуле: вулиця німує, а разом з нею німують і хати. Домовинна тиша охоплює подвір'я, де колись гралися діти, звідки люди вирушали в далеку дорогу, виходили на великий Шлях (траса Київ-Харків-Довжанський – прим. авт.) і потім повертались… Та чи повернеться хто тепер?
Чи уявляли ви коли-небудь, як можна знайти те, чого ніколи не втрачали, що завжди було поряд? Або те, до чого і доторкнутись не можна, але й заперечити факт існування теж ніяк. Ця історія про осінь – в природі і серед людей.
Пори року часто дивують нас контрастами, проте зазвичай для всіх приходять шаблонно – за календарем. Так з упевненістю скаже той, хто не відчував сезонні зміни підшкірно, хто не пропустив їх крізь себе, а обійшов узбіччям. Насправді ж, все починається раніше.
Світлана Григорівна – працівник культури. Одинока матір. Різдвяний вечір у неї був сповнений надій і клопотів. Тому скупившись, вона поспішала додому і вже мріяла про те, як вони з сином повезуть приготовлену кутю бабусі у інший кінець міста…
На сходинковому майданчику шостого поверху жінка обережно оминула згорбленого чолов’ягу у старезній шубі невідомо якого року випуску і підійшла до дверей своєї квартири. Аж тут:
Звичайна біла хатинка з облупленими давно не біленими стінами і такими ж вікнами за похиленим парканом не надто привертає увагу перехожих. Дехто може думає, що в ній давно ніхто не живе. Але сусіди знають, що у напівтемній залі біля столику проводить самотній, сповнені смутку дні старенька бабуся Ніна Гнатівна. На підвіконні квітує у ці дні величезним рожевим букетом «Рождественник», а на комоді – незмінне сімейне фото у золотистій рамці.
Так в загальному називають його всі, але навряд чи хтось достеменно знає, яку історію зберігає споруда і її власник. Якщо ж запитати у місцевих, де розташований будинок, в якому мешкає «Почесний громадянин міста Л.» – безпомилково вкажуть на відлюдний закуток неподалік річки. Там, куди веде кам’яна мощена бруківка, між швами якої поросло різнотрав’я, немов втілення химерної фантазії стоїть доволі нетипова архітектурна будова. Безумовно, найбільшу цікавість вона викликає у туристів, гостей і відвідувачів. А їх тут, судячи з усього, не бракує…
Моє село…Ти зустрічаєш мене різною. Я приходжу до тебе, покірно схиливши голову, принісши свої радощі, турботи й жалі. Нам в цей час не бракує гостинності: я щасливо крокую твоїми розхристаними вулицями, дихаю твоїм повітрям, достоту забуваючи про міське, розповідаю свої таємниці. Ти ж у відповідь слухняно підставляєш мені то свій щербатий асфальт, то бездоріжжя, дивуєш новинами, не беручи нічого взамін, віддаєш мені свою впевненість і спокій, безпричинно надихаєш на любов.
Людмилка збирається додому. Та йти додому дівчинці ох як не хочеться! Вона виходить з класу останньою. Додому увечері приходить тато і починається вечірній «концерт».
Ні-ні, тато у Людмилки хороший. Він веселий і дуже компанійський, доки не… вип’є. А коли вип’є становиться сердитим і злим. А п’є Людмилчин тато чи не щодня…
Ось і цього разу вона з острахом прислухається до вхідних дверей. На годиннику – за чверть шоста…
Ну що може відбуватися у звичайному собі селі? Хіба сусідки полаються за курку, що перелетіла через паркан та помідори понадкльовувала, а чи молодики у клубі увечері поб’ються!
А тут трапилося таке! Але цьому «таке», передувала дуже давня історія. Жили поряд старезний дід та одна хороша сім’я – Іван і Тетяна. І ото як дід зібрався помирати, покликав він до себе сусідів, і передав їм у спадок свою хатину. Хатина не найкраща, але й жити у ній можна – цегляна 1965 року побудови. Сказав:
вологість:
тиск:
вітер:
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 День Знань
| ||||||
| 2 День нотаріату. День підприємця (перша неділя вересня)
| 3 | 4 День митного брокера
| 5 | 6 | 7 День військової розвідки України
| 8 Міжнародний день солідарності журналістів. День фізичної культури і спорту (Друга субота вересня). День українського кіно (Друга субота вересня)
|
| 9 День танкіста (друга неділя вересня). День дизайнера-графіка. День тестувальника ПЗ. День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості (друга неділя вересня)
| 10 | 11 Усікновення
| 12 | 13 День програміста. День перукаря
| 14 | 15 День винахідника і раціоналізатора (третя субота вересня). День фармацевтичного працівника (третя субота вересня)
|
| 16 День працівника лісу (третя неділя вересня)
| 17 День рятувальників України (третя неділя вересня)
| 18 | 19 | 20 День рекрутера
| 21 День HR-менеджера (третя середа вересня). Різдво Пресвятої Богородиці
| 22 |
| 23 День машинобудівника (остання неділя вересня)
| 24 | 25 | 26 | 27 Всесвітній день туризму. День вихователя і всіх дошкільних працівників. Воздвиження Хреста Господнього
| 28 | 29 |
| 30 Міжнародний день перекладача. Всеукраїнський день бібліотек
|
До 2021 року планують завершити будівництво 10 тис. тепличних комплексів загальною площею 100 тис. га в єгипетських муфтазах Матрух, Шаркія, Ісмалія, Фаюм, Бені-Суєф та Мінья,
Із вересня Пенсійний фонд України у тестовому форматі впроваджує мобільний додаток “Пенсійний фонд”, за допомогою якого громадяни матимуть доступ до електронних сервісів Фонду через смартфони та планшети. Про це інформує пресслужба ПФУ.
Національний банк України оприлюднив план вилучення з обігу дрібних монет номіналом 1, 2 і 5 копійок з 1 жовтня 2019 року.
