ukenru

Волосся сторч!

volossja storch 18052015У Гонорихи (прізвисько змінене) з села В. дочка і син. А як нерідні. Собачаться між собою, мов найлютіші вороги. І все через хату. І це при живій матері.

Він – науковець, живе у Києві, вона – підприємець у Лубнах. Обоє мають власні домівки. Він – трикімнатну квартиру на Лівому березі столиці. Вона – власний будинок на Південному. Обоє сімейні. У обох по двоє дітей – бабиних онуків. Наїжджають не часто. Та й то окремо. Не дай Боже, випадково зійтися у материній хаті – без скандалу не обійдеться.

І починається:

- Ти бачиш, як матері одній важко?!

- А ти нащо?

- Я в Києві живу, попробуй вирватися – приїхати!

- Якби хотів, приїхав! Це ж твоя мати, а ти її син!

- А ти дочка! Коли у матері була? Місяць тому. А живеш – двічі плюнути, поряд!

- Та не твоєї вдачі, кожного дня їй дзвоню!

- А була б нормальною дочкою, щодня приїздила би – наварити, попрати! Бачиш, у якому мати ходить!

- Авжеж, ходить! А купити їй ти нічого з одягу не думав? Приїхав він, у торби картоплі та моркви з цибулею набрати!

- Та подавися ти своєю картоплею, ніби я тієї картоплі у Києві не куплю. Взяв яке відро – то треба очі нею виколювати!

- Тобі виколеш! У Сірка баньки позичив, та й лупаєш ними. Такі хіба вилами проб’єш.

- То ти вже й погрожувати! Взяла б та й забрала до себе матір, а хату би продали та гроші навпіл поділили…

- А сам не хочеш матір до себе забрати?!

- Та куди я її заберу. Дванадцятий поверх! Ти у своєму умі?

- А я куди?

- Та як куди? Отака хата на п’ять кімнат і нікуди? Хоч би вже не патякала!

І отак щоразу. Сидить Гонориха та:

- Не сваріться! – каже. – Ви ж найрідніші на світі. А що буде, як мене не стане?

А останнього разу дочка не втерпіла:

- Давай, хто забере матір, тому й хата дістанеться.

- Ага! – брат їй на те. – Так, ніби у матері не всі онуки рідні! Навпіл ділити будемо!

- Діточки, та я ж іще жива, - тільки й промовила Гонориха. – І з рідної хати нікуди не піду…

- Ну чого ви, мамо? – відразу образився син. – Ви ж із собою все оце не заберете!

Як ножем по серцю різонув!

А одного разу трапилася нагла пригода, що усе вирішила. Чи так уже ішлося, чи кимось було задумано – хто зна.

Так от. Приїхала до матері дочка.

- Мамо, мені завтра рано треба за товаром їхати, то хай машина у тебе в дворі постоїть. А я додому переночую і завтра зранку – у дорогу!

Ну так, то й так.

- Я все одно не сплю, - каже мати.

Посиділи, погомоніли. Дочка наливкою неньку пригостила, та й подалася!

Всю майже ніч просиділа мати біля вікна на машину поглядаючи. А десь під ранок – зморив її сон. Ніколи й не спала, а тут тільки очі заплющила – глип! – а машину як лизя злизала. Нема її у дворі! Мати з хати чимдуж. Та на вулицю! Та по вулиці! Нема! Бігала-бігала, ридаючи! Нема!!!

Прийшла додому – ніг під собою не чує. Сіла, взяла до рук мобілку. А тут тільки хвіртка – дзень! Дочка й сама вже на порозі.

- А де машина?!

- Ой, денечко, ой рибонько, не догледіла! – залилася слізьми старенька.

А та їй прокльони на голову. Побігла, прибігла, у поліцію телефонує. Та все матір кляне на чім світ стоїть.

Приїхали копи, походили, подивилися. Заяву про угон прийняли. Сказали: це вже ваша машина на запчастини пішла, а рештки десь у річці мокнуть!

Побули, все що треба оформили і поїхали.

Дочка у крик! І так цілий тиждень їздила та матір лаяла.

- Та я ж і не чула, як та машина завелася, чи вони її мовчки з двору викотили? – виправдовується. – Так і пес нічого не чув. Хоч би гавкнув!

А через місяць по селу рознеслася звістка – продала Гонориха хату і поїхала до дочки своєї жити.

За якихось півроку приїхав у село син. А в материній хаті – чужі люди господарюють! Він до них.

- Ні, - кажуть. – Ми у цій хаті тепер повноправні господарі. А ви хто такий? Якщо хочете, можемо телефон колишніх власників дати!

- Та подавіться ви ним! Сам номер маю!

Кинувся набирати. А потім помчав у Лубни до сестри, де мати голову прихилила.

А там так і так кажуть: мати – продала я свою хату, щоб дочці збитки за машину покрити. Винна я перед нею – не встерегла! А сестра: мати свою хату дарственно на тих людей оформила! Тож ніяких грошей за неї я в очі не бачила. Ось і документи! І тобі – нічого не положено! А мати тільки очима кліпає: та як же дарственно, коли сама бачила – гроші дочці у нотаріуса під кабінетом за хату передавали.

Крутнувся син туди, сюди. Все законно! Комар носа не підточить. Подарувала його мати свою хату невідомим людям, виходить. Причому з доброї волі! Ось і підпис на документах стоїть!

Плюнув він сестрі у пику. Причому натурально так – плюнув і пішов геть, крикнувши матері:

- Здихати будеш – не приїду!

А як вже там було – ніхто не знає. Та тільки через рік померла стара Гонориха у віці шістдесяти восьми років у дочки в приймах. Кажуть, заклювали її рідні люди. Похорон був скромний. На могилі встановили скромний дерев’яний хрест. П’ятий рік стоїть у бур’янах у закутку міського цвинтарі, недалеко від лісосмуги. Не поховала дочка матір на сільському кладовищі біля батька, баби та діда і їх семи сестер та братів – чи то везти у село посоромилася, чи ще чого. Та тільки за гроші з хати отримані, навіть на пам’ятник не спромоглася. А про те, чи знає син, що у нього вже п’ять років немає неньки навіть невідомо…

Олександр МІЩЕНКО.

Погода

Погода

Курс валют

Календар

Квітень, 2020
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1
День сміху
2345
67
Благовіщення
89101112
Вербна неділя. День Авіації і Космонавтики
131415161718
Міжнародний день пам'ятників та історичних місць
19
Великдень
20
Великодній (обливаний) понеділок
21
День довкілля
2223
Всеукраїнський день психолога
242526
День трагедії на Чорнобильській АЕС
272829
Міжнародний день танцю
30   
  • Станьте одним із 4 000 передплатників. Газета «Лубенщина» завжди з вами
  • Передплати газету лубенщина лише за 15,50
  • "Лубенщина" у форматі PDF - вигідно і зручно!
  • Як подати оголошення на сайті газети "Лубенщина"
  • Допоможіть своєму клієнту знайти вас! Додайте інформацію про вашу організацію в Довідник підприємств!

Україна і Світ

Ринок землі відкриють з 01.07.2021 — прийняли Закон

runok 01042020Прийняли Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» (законопроєкт від 10.10.2019 № 2178-10).

Детальніше...

Новопризначений глава МОЗ Степанов розповів, як боротиметься з COVID-19

golova 01042020В Україні треба перш за все навести лад із карантинними заходами, запровадженими задля мінімізації поширення коронавірусної інфекції у державі. Заходи мають бути жорсткі та розумні.

Детальніше...

Кількість хворих на коронавірус буде зростати: інфекціоніст назвав пікову дату в Україні

korona 31032020Пік захворюваності на коронавірус в Україні випаде на 20-ті числа квітня.

Детальніше...

Замовити рекламу

Автомагазин Автогалактика

Видавництво Лубни

Контакти

  • Адреса: 37500, м. Лубни, проспект Володимирський, 43 (вхід з двору), 2-й поверх.
  • Телефон: +38(05361)61651
  • Телефон: +38(05361)74556
  • E-Mail: Lubenschina@ukr.net

Телефони

  • Директор підприємства (редактор) (05361) 6-11-20, (05361) 6-14-58, 063-607-88-24
  • Журналіст (05361) 6-14-68
  • Головний бухгалтер (менеджер з реклами) (05361) 6-16-51, 050-261-96-96
  • Оператори комп’ютерної верстки (05361) 7-45-56

Інформація

  • - Директор підприємства (редактор): Олександр Міщенко
  • - Індекси 61247. 61501. 61502
  • - Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації ПЛ 1240-497ПР

Угода

  • - За точність викладених фактів відповідальність несе автор
  • - За зміст та достовірність інформації у рекламі відповідальність несе рекламодавець
  • - Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій
  • - Редакція залишає за собою право скорочувати матеріали
© 2018 Газета Лубенщина. Всі права захищені.

Карта сайта

Пошук по сайту