Зранку, сімнадцятого дня, на Варки, мірошник, щедро ростринькавши запаси, вирішив провідати брата молочара. Як і годиться, взяв чвертку і пішов. Молочар був дуже радий. Спочатку все було чудово, але що ж то за посиденьки без з’ясування стосунків?
І після третьої чарки почалося... Молочар був дядько емоційний. Щось доводив своє, бігав по кімнаті, розмахував руками, а потім геть розійшовся і щоб заспокоїтися, вибіг до краму та не побачив запаси, перечепився і розлив все, що було наготовлено на суботній продаж...
Посулля огорнув імлистий туман. Місцями не було видно і на десяток метрів, а повітря стало густим, насиченим краплистою вологою. Часом здавалося, що навколо суцільна біла порожнеча, якби не шум машин вдалині та гелготіння свійських птахів у селі через поле поруч. Той, хто не знав місцину, із легкістю міг би блукати там годинами, шукаючи вихід.
Молочар з мірошником наробили клопоту. Самі того не знаючи, пограли ще й в кухарів, перемішавши запаси. Під ногами утворилася каша, по консистенції дуже схожа на гарбузову, тільки сіро-білого кольору, яка апетитно чвакала під гумовими чоботами. Проте їсти її не хотілося.
Загалом косовище нагадувало зимове, де з-під снігу чудернацьки стирчали чуби пожухлої трави схожі на маленькі снопики. Місцями поодинокі трави схилили голови у меланхолійній тузі, згадуючи про чудові літні часи, коли вони, соковиті, катали на собі коників та цвіркунів. Проте місцями утворилися цілі озера талої води із плямами перенасиченого вологою снігу, а в ній подекуди, затамувавши дихання, дивилася на похмуре небо вже нова, зелена трава. Природа не знала, що їй робити після цих витівок молочара та мірошника.
А Сула вже на всю набирала воду, плюнувши на календар. Прибережні рівчаки перетворилися на протоки подекуди глибиною в коліно, з’єднавши основне русло із старицями та утворивши розгалуджену мережу, схожу на Амазонку із географічних атласів.
Середзимна фантасмагорична посульська вистава, глядачем та учасником якої був і сам оповідач, була у самому розпалі.
Викладач англійської мови Лубенського фахового медичного коледжду Станіслав ТРАКТОВЕНКО