ukenru

Сирота

syrota 03102018Звичайна біла хатинка з облупленими давно не біленими стінами і такими ж вікнами за похиленим парканом не надто привертає увагу перехожих. Дехто може думає, що в ній давно ніхто не живе. Але сусіди знають, що у напівтемній залі біля столику проводить самотній, сповнені смутку дні старенька бабуся Ніна Гнатівна. На підвіконні квітує у ці дні величезним рожевим букетом «Рождественник», а на комоді – незмінне сімейне фото у золотистій рамці.

На ньому – молода, закохана пара – він і вона з симпатичним дівчам років шести і хлопчиком-підлітком. І напис «Гурзуф – 1974 рік». Скільки часу минуло з тої пори? Ніна Гнатівна загинає неслухняні пальці на лівій руці, щоб порахувати. Довго дивиться на них, важко брижачи помережаний зморшками лоб. Це – наслідки минулорічного інсульту.

Так, колись вона була молода і щаслива. Мріяла вирватися подалі з Лубен, побачити світу. І таки вирвалася. Побувала поваром-коком на пасажирських суднах далеко від України. Кілька разів обійшла довкола берегів Європу. Потім зустріла свого коханого. Побралися і повернулися жити у Лубни.

«Така вже видно доля!» - зітхає Ніна Гнатівна. Тут працювала у сфері харчування. Була на хорошому рахунку. Народилися діти. Син – любив техніку. Тому весь час пропадав з батьком у гаражі. Там щось майстрував, клепав, крутив гайки. Приходив додому замурзаний і веселий. «Інженер росте!» - пророкував батько. Він теж придбав для сім’ї на початку восьмидесятих потриманого «Запорожця» і дуже ним гордився. Якби ж то знаття тоді, яке горе принесе те авто у їхню сім’ю. А сталося так, що Сергій вирішив проїхатися з друзями до Полтави. Неодноразово брав авто у батька, мав водійські права… Та того погожого літнього вечора матері чомусь не спалося. Вже й північ минула, а 23-річного сина не було вдома. Вона всі очі видивилася на порожню, безлюдну вулицю. Про мобільні телефони тоді ще й не чули. Тож довелося чекати ранку. А вже, коли розвиднілося зі страхом у душі попросилася на прохідній сусіднього підприємства зателефонувати до ДАІ. Там і дізналася страшну новину – трапилася аварія. Є загиблий. Ним виявився водій легкового авто – її син. Інші відбулися тілесними ушкодженнями.

Ніна Гнатівна зітхає і переводить погляд на усміхненого чоловіка. Він невдовзі помер від серцевого нападу. Причому ні з того, ні з сього. Сидів, дивився телевізор. Потім схопився на ноги, скрикнув, взявся за серце, зблід і опустився на підлогу. Доки приїхала «швидка» уже й посинів. Залишилися вони з донькою самі. Марина якраз у 10 клас пішла. Важко було Ніні Гнатівні дочку піднімати. Та вірила: ось закінчить школу, технікум. А там, може, заміж вийде. То буде легше. Та і їй біля молодої сім’ї місце знайдеться. Сама ще була при силі. Тож онуків мріяла няньчити. І все ніби збулося, як мріялося. Донька здобула освіту, вийшла заміж, народилися онуки. От тільки матір вона відвідувала зовсім нечасто. Хоч і жила на сусідній вулиці. А все якось не виходило. Спочатку діти маленькі, потім – з розвалом Радянського Союзу і вона, й чоловік втратили роботу. Почали перебиватися випадковими заробітками. Спробували підприємництво – торгівля не пішла. З’явилися величезні борги. Тільки-но з боргами розрахувалися – нова біда – старший син потрапив у  погану компанію, почав вживати наркотики. Скільки бабця сліз виплакала, благаючи онука не вживати те прокляте зілля. А він іще й у неї на городі в затишному місці насіяв маку… Умовляла, просила – все без толку. А коли Ніна Гнатівна вирвала ту пошесть – уперше підняв на неї руку. Довго носила старенька, але ще міцна бабця ті синяки. До міліції не зверталася. Соромно було на рідного онука до правоохоронних органів заявляти. Але відтоді затямила – з ним краще поводитися ладком. Все одно не виходило… Приходив, вигрібав останні гроші з копійчаної пенсії і зникав. Дочка кляла матір: «Я ж казала тобі – грошей йому не давати!» А як не даси, коли хлопець виріс нівроку, у півтора рази вищий за бабцю? Штовхне лише легенько, то вона вже на ліжко і відлетіла.

Так тривало з п’ять років. А тоді раптово узимку зателефонувала на сотовий старенькій дочка – нема Сергійка (онука Сергійком звали, як діда). Що ж таке? Помер від передозу. Він і так останнім часом ходив весь чорний і худий, наче та скіпка. Лишилася у бабці лише онука. Вона до Києва подалася на навчання. Приїздила рідко, та й то, щоб у бабусечки грошей узяти. Ніна Гнатівна і тому була рада. Дівчина теж нівроку виявилася висока, статна. Завжди нафарбована, губки качечкою, волосся у довгий хвіст на потилиці стягнуте. Хай там яка зима у коротенькій міні-спідничці, тоненьких колготах. Прийде – труситься вся – і без шапки! Ніна Гнатівна каже, хоч капюшон на голову накинь! Ні. Обкрутнулася та й згадуй як звали! Нині мешкає десь у Польщі – на заробітках.

Сидить бабця самотою і у замурзане вікно дивиться. Помити б, сил немає. Поштарка – єдина жива душа, що її раз на місяць відвідує. Знає – стукати треба довго і наполегливо, поки таки Ніна Гнатівна своїми немічними ногами до дверей дочовгає.

Середніх років жіночка швидко відрахує пенсію, а потім ніби ненароком скаже: «Може б вам у соціальну службу звернутися чи у будинок для пристарілих?»

- Та як же я звернуся, коли у мене дочка за п’ятсот метрів живе? – зітхає Ніна Гнатівна. – Я ж ніби і не самотня… А при живих дітях – сирота сиротою. Ні словом немає з ким перекинутися, ні допомоги нізвідки чекати. Помру, то й не помітять… Може через місяць знайдуть.

Вона скрушно зітхає…

А скільки їх таких вимушених сиріт при живих дітях є! Навіть уявити важко…

Дивиться Ніна Гнатівна на незмінне сімейне фото у золотистій рамці на комоді.

На ньому – молода, закохана пара – він і вона з симпатичним дівчам років шести і хлопчиком-підлітком. І напис «Гурзуф – 1974 рік»...

Олександр МІЩЕНКО.

Онлайн-передплата

Лубенщина онлайн-передплата

Погода

Погода

Курс валют

Календар

Липень, 2021
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1
День архітектора України, День слідчого
2
Міжнародний день спортивного журналіста, День працівникa державної податкової служби України
34
5
День військово-морських сил України, День працівників морського та річкового флоту (перша неділя липня)
6
День військ ППО Збpойних Сил України
7
День пpацівника природно-заповідної справи
891011
12
День фотографа, Всесвітній день бортпровідника, День рибалки
131415
День українських миротворців
16
День бухгалтера України
17
День етнографа
18
19
День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості
20
Міжнародний день шахів
2122232425
26
День парашутиста, День флоту України, День працівника торгівлі
2728
День PR-спеціаліста, Міжнародний день боротьби iз вірусними гепатитами
29
День працівника торгівлі (остання неділя липня), День Сил спеціальних операцій
3031
День системного адміністратора
 
  • Станьте одним із 4 000 передплатників. Газета «Лубенщина» завжди з вами
  • Передплати газету лубенщина лише за 15,50
  • "Лубенщина" у форматі PDF - вигідно і зручно!
  • Як подати оголошення на сайті газети "Лубенщина"
  • Допоможіть своєму клієнту знайти вас! Додайте інформацію про вашу організацію в Довідник підприємств!

Україна і Світ

В Україні ввели нові правила купівлі доларів: які саме?

Національний банк ввів в нові правила купівлі доларів.  Про це йдеться в постанові Нацбанку № 62 від 29 червня 2021 року.dollars 13072021

Детальніше...

Температурний рекорд зафіксували у Лапландії, на батьківщині Санта-Клауса

У Фінляндії, Норвегії та Швеції метеорологи реєструють в останні дні рекордні позначки температури. Це найвища температура з 1914 року.lap 12072021
Детальніше...

Пухнастики та ласощі: у Запоріжжі відкрили перше кет-кафе

Родина ветеринарів вирішила подарувати жителям Запоріжжя можливість у зручний час погратися з котиками, відкривши так зване кет-кафе. Наскільки безпечним є такий заклад, скільки домашніх улюбленців налічує та кому буде цікавим?Cafe 07072021

Детальніше...

Замовити рекламу

Як стати журналістом

Автомагазин Автогалактика

Видавництво Лубни

Контакти

  • Адреса: 37500, м. Лубни, проспект Володимирський, 43 (вхід з двору), 2-й поверх.
  • Телефон: +38(05361)61651
  • Телефон: +38(05361)74556
  • E-Mail: Lubenschina@ukr.net

Телефони

  • Директор підприємства (редактор) (05361) 6-11-20, (05361) 6-14-58, 063-607-88-24
  • Журналіст (05361) 6-14-68
  • Головний бухгалтер (менеджер з реклами) (05361) 6-16-51, 050-261-96-96
  • Оператори комп’ютерної верстки (05361) 7-45-56

Інформація

  • - Директор підприємства (редактор): Олександр Міщенко
  • - Індекси 61247. 61501. 61502
  • - Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації ПЛ 1240-497ПР

Угода

  • - За точність викладених фактів відповідальність несе автор
  • - За зміст та достовірність інформації у рекламі відповідальність несе рекламодавець
  • - Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій
  • - Редакція залишає за собою право скорочувати матеріали
  • - При використанні, або копіюванні матеріалів з сайту, посилання на сайт газети "Лубенщина" - обов'язкове!
© 2018 Газета Лубенщина. Всі права захищені.

Карта сайта | Політика конфіденційності

Пошук по сайту