Цей день називають Святом жіночої долі або ж Днем великомучениці Катерини. Щорічно його святкують 7 грудня: прислухаються до прикмет, дотримуються традицій та ворожать на свою долю.
Водночас, це давнє слов’янське свято долі, тому й заведено в жінок ворожити. А, потім, до нього приєдналося і християнське трактування: день пам’яті великомучениці. Катерина — це ім’я, що означає “чиста душею”.
За легендами, свята великомучениця Катерина жила в Олександрії. У часи коли за християнські вірування людей переслідували та карали — вона була непохитною у своїх переконаннях. Ба більше, пропагувала християнство та коли вкотре привела до віри нових людей (воїнів), її вирішили стратити. Жінка гідно прийняла покарання, не відреклася від віри, за що й була названа великомученицею.
Історія свята Катерини 7 грудня
У другій половині 3 століття в Александрії в багатій і знатній родині народилася Катерина – майбутня свята Катерина.
До 17 років дівчина отримала блискучу еллінську освіта і відрізнялася рідкісною красою і розумом. Юнаки з найіменитіших родин імперії шукали її руки, але жоден з них не став її обранцем. Вона оголосила батькам, що погодиться вийти заміж лише за того, хто перевершить її в знатності, багатстві, красі і мудрості. Мати святої Катерини була таємною християнкою. Вона повела дівчину за порадою до свого духовного батька, святого старця, який творив молитовний подвиг у відокремленій печері недалеко від міста.
Старець вислухав святу Катерину і сказав, що він знає юнака, котрий перевершує її в усьому, бо «краса Його світліше сонячного сяйва, мудрість Його керує всім створенням, багатство Його розливається по всьому світу, але це не зменшує Його, а множить, висота роду Його – невимовна». Образ Нареченого Небесного породив у душі святої діви гаряче бажання побачити Його. Святій Катерині відкрилася Істина, до якої рвалася її душа. На прощання старець вручив святій Катерині ікону Божої Матері з Богонемовлятком Ісусом на руках.
Старець велів з вірою молитися Цариці Небесній, Матері Небесного Нареченого, про дарування бачення Її Сина.
Свята Катерина молилася всю ніч і удостоїлася бачити Матір Божу, Яка просила Свого Сина подивитися на колінопреклоненну перед Ними Катерину. Але Немовля відвернуло Своє лице від Катерини, сказавши, що не зможе дивитися на неї, бо вона потворна, худородна, злиденна і божевільна, як і всяка людина, не омита водами святого Хрещення і незапечатана печаткою Духа Святого. У глибокому смутку дівчина знову пішла до старця.
Він з любов’ю навчив її таємниць віри Христової, заповів зберігати цнотливість, безперестанно молитися, і здійснив над нею таїнство святого Хрещення. І знову святій Катерині було видіння Пресвятої Богородиці з Немовлям. Тепер Господь ласкаво дивився на неї і дав їй перстень, заручивши її Собі. Коли видіння скінчилося, і свята прокинулася від сну, на руці її світилося кільце – дарунок Небесного Нареченого. У той час в Александрію на пишне язичницьке свято прибув сам імператор Максимін (305-313). Крики жертовних тварин, дим і сморід від невпинно палаючих жертовників, гомін натовпу на іподромах наповнювали Александрію.
Приносилися людські жертви – на смерть у вогні прирікали сповідників Христа. Свята Катерина пішла до головного жерця – імператора Максиміна, сповідатися вірі в Єдиного Істинного Бога і мудро викрила омани язичників. Краса дівчини полонила правителя. Щоб показати їй торжество язичницької мудрості, імператор скликав 50 ученейших мужів імперії. Але свята взяла гору над мудрецями. Вони увірували в Христа і були спалені. Максимін спробував спокусити святу Катерину багатством і славою. Отримавши гнівну відмову, імператор піддав святу жорстоким мукам, а потім кинув у темницю. Імператриця Августа у супроводі воєводи Порфирія із загоном воїнів прийшла в темницю.
Свята мучениця розкрила їм християнське вчення, і вони увірували. Наступного дня мученицю знову привели на судилище. Під загрозою колесування їй запропонували принести жертву богам. Свята сповідала Христа і сама пішла до коліс. Але Ангел розтрощив знаряддя страти. Побачивши це чудо, імператриця Августа і царедворець Порфирій з 200 воїнами перед усіма сповідали віру в Христа і були обезголовлені. Максимін знову запропонував святій мучениці подружжя, але отримав відмову. Свята Катерина твердо визнала вірність своєму Небесному Нареченому – Христу і з молитвою до Нього сама поклала голову на плаху під меч ката.
Мощі святої Катерини були перенесені Ангелами на Синайську гору. У 6 столітті за одкровенням були знайдені чесна глава і ліва рука святої мучениці і з почестями перенесені в новостворений храм Синайського монастиря.
Свято Катерини вважали пророчим для долі кожної дівчини. Жінки просили святу про злагоду в родині і щасливому шлюбі. Тому у давнину в цей день дівчата ворожили на судженого і разом збиралися на посиденьки.
7 грудня – традиції та звичаї дня
Вважається, що Свята Катерина допомагає дівчатам знайти свого судженого. Тому цей день також називають “святом дівочої долі”. Дівчатам, які шукають любові, традиційно радять сходити 7 грудня до церкви і помолитися перед іконою Святої Катерини. У цей день перед образами святої Катерини ставлять свічки, а під вечір ворожать на свою долю. Також цього дня дівчата зрізали гілки вишні і ставили у воду біля ікон. Вважалося, що якщо до Старого нового року (свята Святої Маланки) вишні зацвітали, то скоро дівчина вийде заміж.
Хоча 7 грудня припадає на різдвяний піст, але все одно влаштовували вечорниці й гадання. Цього дня дівочю долю іноді вирішували, навіть, чоботи. Переставляючи їх по черзі, міряли будинок від столу до порогу. Чий чобіт вийде за поріг, та дівчина першою вийде заміж наступного року.
Ще один спосіб ворожіння – після вечері вийти на вулицю і якомога ближче підійти до вікон найближчого житла, аби почути про що розмовляють господарі. За характером розмови можна визначити свою долю.
Дізнатися про дівочу долю допомагали символічні предмети: хустинка, стрічка, каблучка, хрест. Одна із дівчат це розкладала на столі і накривала тарілками так, щоб не бачили інші. Потім кожна по черзі підходила і піднімала одну із тарілок. Якщо під нею виявиться стрічка, буде ще рік у дівках, якщо каблучка, то вийде заміж, якщо знайде хустинку – буде покриткою, коли ж випаде хрест, то помре. А щоб вгадати достаток майбутнього чоловіка, насипали в миску крупу і в неї кидали золоті, срібні та залізні персні. Який витягнеш – таку долю й вибереш.
До речі, 7 грудня хлопець міг заявити про свою симпатію, запросивши дівчину покататися на санях. Люди стежили, хто до кого найчастіше сідає в сани, і вже на основі цього будували припущення, хто з ким одружиться. Але зважаючи, що снігу сьогодні у Львові немає, то бабусі з під’їзду можуть спостерігати за тим, до кого дівчина сяде в автомобіль. Вважайте, дівчата!
І ще одне. Залишатись допізна на гулянні цього вечора дівчатам заборонялося, потрібно було йти додому, аби не прогнівити долю.
Народні прикмети на 7 грудня
Якщо погода ясна 7 грудня, то зима холодна буде.
Якщо ж тепло за вікном, то морози вдарять в другій половині грудня.
Відлига або туман віщують сильне похолодання, яке настане після Варвариного дня (17 грудня).
Якщо до цього дня ще не випав сніг, то наступний рік буде неврожайним.
Місяць в колі знаходиться – буде заледеніння.
Якщо зірки на небі маленькі, то очікується снігопад.
Заборони в День великомучениці Катерини:
У період свята все ще продовжується піст перед Різдвом. Тож усі заборони посту поширюються й на День Катерини. Не можна веселитися, голосно співати, танцювати. Заборонено виконувати хатні роботи, шити чи ремонтувати. Їсти можна тільки пісні страви: просту кашу чи пісний борщ, щоби все було якомога скромніше.
Ворожіння пішли від давнього свята жіночої долі, а от церква їх засуджує. Дотримуватися цієї заборони чи ні — особистий вибір кожної людини та її віри.
Джерело: inlviv
