Мирна акція-нагадування про безвісти зниклих лубенців та тих, хто в полоні, відбулася біля кінотеатру "Київська Русь".
Тут зібралися десятки і сотні рідних, чиї захисники зникли у вирі війни. Вони тримають плакати, на яких зображення героя, імя, прізвище та по батькові, позивний, напрямок, на якому зник воїн. Це як правило молоді люди.
Звучить музика, лунають патріотичні пісні. У багатьох жінок на очах сльози розпачу і болю. Ведуча, сестра загиблого воїна полку Азов Яна Сугак говорить про надію і віру в те, що кожен з воїнів на потртреті-транспоранті - живий. Вона також пережила біль невідомості, розпуку від того, що її не чують, не розуміють, і попри загибель брата, не зламалася, а продовжує нести віру і надію людям. Бо у них є надія, яка сьогодні в Україні має біло-чорний прапор. саме такого кольору повітняні кульки та ще блакитного - прикрасили інсталяцію на майданчику перед кінотеатром.
Тут берці, предмети одягу, портрети нескорених і мужніх лубенців, долі яких невідомі. Яна Сугак оголошує виступ дуету "Несхожі". Дівчата співають про повернення живими, про смуток і біль, щшо поселився в серцях матерів, дружин, сестер та рідних захисників.
Хвилиною мовчання присутні вшановують память загиблих захисників.
Міський голова Олександр Грицаєнко жодного разу не пропустив мирну акцію.
Ось і сьогодні він поряд з тими, хто очікує, кого він знає особисто в облисся, тримає прапор-транспорант з зображенням героя. Але потрібно сказати слово і Олександр Петрович говорить слово віри та надії, яке наснажує рідних щирим переконанням - вони не одні, влада в особі міського голови підтримує їх.
Перед загалом цього дня виступили батько двох зниклих безвісти синів Гром, пані Валентина, яка займається пошуком зниклих безвісти і сама має безвісти зниклого сина. Вона говорить де її можна з найти, чим може допомогти у співпраці з товариством Червоного хреста, іншими організаціями та частинами.
Після проведення традиційної акції учасники мітингу ідуть колоною до памятного знака Україна незалежна. Тут, у затишному куточку біля входу в Центральний парк створено інсталяцію Дерево надії. Воно не квітуватиме і не залеленіє, як говорить керуюча справами міськвиконкому Юлія Білокінь. Але це дерево дарує надію тим, хто вірить у повернення найближчих людей. Учасники акції відкриття дерева надії підписали та прикріпили до гілок цього дерева стрічки з іменами найрідніших, кого чекають, у повернення кого вірять.
Після цього запустили у небо повітряні кульки білого, чорного та блакитного кольорів. Чим завідчили надія не вмирає! Вона так само незнищенна, як віра в те, що хлопці загубилися у воєнній коловерті і згодом повернуться додому, де їх чекають.
Олександр МІЩЕНКО
Знімки автора
