Пішли без сповідей прощальних
Заграва полум'ям багряним
Впаде на стежку наших мрій,
Заскиглить Вітер , перестане,
Ти , лиш Безсонням не хворій.
Веселка віями густими
Зігра Шопена в дві руки
І сад наповниться весь димом,
Весільним, срібним та п'янким.
Туман пісні вже ці не стрима,
Що стрімко линуть по Землі.
Заклекотять перед очима
В блакиті ранні журавлі.
Підіймуть келихи тюльпанів
Світанки ніжні, осяйні,
Життю та Серцю притаманні,
Розкинуть обрієм вогні.
Молочні, білі заметілі -
Майстри бажань, творці думок
До саду Щастя прилетіли,
Де Ми закохані і вдвох.
Бузками квітнуть наші Весни,
Бентежить спомин і втіша.
Все нейздіснене й те воскресне,
Не знає Спокою Душа!
Олександр КИЯН
