Ми не хохли - ми нація й народ,
Всі мусять знати істину відому,
До зорь погідних і до тихих вод
Вертайся, Україно, вже додому.
Із-під чужинських підневільних ярм,
Що стерли шию у криваву рану,
Із соловецьких страдницьких казарм
Й підступного злодійського аркану.
Вертайся під щитом, не на щиті,
Крізь осоружні вогнища палючі,
Ти є, допоки дзвони пресвяті
Від Ялти воєдині аж за Збруччя.
Отут твоє коріння і єство,
Тут сонце у дитячому візочку,
Вино калини й пісні божество,
Й червоно-чорний хрестик на сорочку.
Вертайся, Україно, із вогнів -
Втомилась виглядати материзна,
Хай святиться тризуб на знамені,
Сльоза пречиста і пекуча тризна,
Які ніколи нам не відболять,
Які тутешнім у гірку провину,
Поки ще є, куди тобі вертать,
Вертайся, Україно, в Україну!
Ольга Хало
