Стеблі ревеня містять велику кількість клітковини. Багатий він пектинами, цукрозою і крохмалом. Страви та напої з ревеня сприяють нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту. Оздоровлює ревень також кровоносну систему.
Вітамін С, що міститься в ревені зміцнює імунну систему, а К відповідає за правильне формування кісткових тканин.
У цій рослині присутні такі мінерали, як кремній, кальцій, калій.
Корисні навіть кореневища рослини. Глікозиди, що містяться в них, мають протизапальний ефект.
Але збирати в пору цвітіння не бажано, тому що змінюється смак черешків та вони стають досить шкідливими для вживання в їжу, так як в них накопичується велика кількість щавлевої кислоти.
Як вибрати та зберегти ревінь
При купівлі потрібно вибирати хрусткі стебла яскраво-червоного кольору. Найбільш корисні молоді черешки довжиною не більше 30-70 см. До середини літа вони стають грубіше, смак стає менш насиченим.
У холодильнику ревінь зберігають протягом тижня, якщо його відразу щільно загорнути в поліетилен. Для зберігання на зиму, потрібно вимиті і обсушені черешки нарізати на шматочки довжиною 2 см і упакувати в щільний пакет, зберігати в морозилці.
Які частини ревеню використовують
Рожеві соковиті черешки, але перед вживанням необхідно відрізати від стебла з нижньої частини близько 2-3 см, а також видалити волокна.
Коріння ревеню. Його заготовляють восени на 4-5 рік культури, коли коріння стає товстим. З кореня виробляють порошки, таблетки, відвари і настоянки.
Що готують з ревеню
Готують киселі, компоти, варення, мармелад, квас, вино, кисіль, джем, начинку для пирогів, соуси, дієтичні делікатеси.
У сирому вигляді його їсти не можна, свіжі черешки дуже кислі, залишають неприємний «шовковий» наліт на зубах.
Протипоказання щодо застосування
- при цукровому діабеті;
- при ревматизмі та подагрі;
- при холециститі та нирковокам'яній хворобі;
- при різних кровотечах і геморої;
- при запальних захворюваннях сечового міхура;
- схильним до проносів;
- вагітним та дітям.
