Його акварелі світлі, аж невагомі. Налиті сонячним промінням, зеленавими барвами, теплими кольорами, відтінками, і, звичайно ж, сповнені любові до неймовірної краси рідного краю. Саме таким бачив навколишній світ лубенський художник Микола Соколан. 26 липня в галереї образотворчого мистецтва Лубенського краєзнавчого музею ім. Г.Я. Стеллецького відкрилась виставка пам’яті митця в техніці акварель.
Микола Георгійович народився 22 листопада 1953 року в м. Лубни. Навчався у школі №8, та в художній студії при Лубенському районному будинку культури, під керівництвом заслуженого працівника культури УРСР Василя Івановича Семенюти. Свого часу працював у художній майстерні від Полтавського художнього комбінату, був художником-оформлювачем на підприємствах міста. Пройшов випробування атомом – був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Автор персональних виставок в галереї образотворчого мистецтва Лубенського краєзнавчого музею ім. Г.Я. Стеллецького та краєзнавчому музеї ім. І.І. Саєнка, учасник Всеукраїнської виставки «Лубенська художня весна – 2015, 2018». Після тяжкої боротьби з хворобою, художник помер 27 квітня 2019 року, похований на Новаківському кладовищі.
Згадати художника, колегу, друга, чоловіка і батька прийшли найближчі та найрідніші люди – ті, кому він запам’ятався щирим, чуйним, талановитим, світлим душею.
- Микола Георгійович відійшов у вічність зовсім недавно і залишив по собі світлу пам'ять: не лише як художник, а й як людина, - сказав у своєму виступі міський голова Олександр Грицаєнко. – Його роботи витончені, світлі, осяйні – це змогли оцінити всі, хто прийшов на відкриття. Місто пам’ятає свого митця, він продовжує жити в своїх роботах.
Про те, що Микола Соколан був чуйною, прекрасною людиною засвідчили і його колеги, друзі по художньому ремеслу Володимир Пашкевич та Валентин Мінченко. Вони пригадували моменти, коли збиралися разом, віддавались сповна роботі, спілкувались і жартували. Прямий і відкритий – він притягував до себе всіх неймовірною простотою і щирістю.
Науковий співробітник музею Юлія Новоселецька відзначила, що виставка робіт художника відбулася за сприяння Тамари Михайлівни Заєць. Її донька Валентина у виступі не стримувала сліз, бо втрата надто тяжка, аби з нею змиритися. Вона вдячна Богу, що дозволив їй в останню мить сказати Миколі Георгійовичу найважливіші слова.
Дочка художника Олена Павлюк теж із теплом згадувала свого батька, адже саме він передав їй світло свого таланту і вона з гордістю продовжує його справу, працюючи в техніці акварель.
Наостанок, присутні на заході вшанували світлу пам'ять художника хвилиною мовчання. Виставка відкрилась у великій залі галереї мистецтв і доступна для перегляду.
Юлія АНТОНЕЦЬ.
Знімки автора.
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте