Віктор Петрович Гайдар – людина дуже особлива. Цікавий співрозмовник, голубівник, пасічник, мисливець. На його затишному подвір’ї, що знаходиться недалеко від річки затишно і красиво. Все тому, що господар, як і його половинка Лідія Володимирівна люблять природу, працю на землі.
Як зізнається сам – захоплення голубами, пасічництвом та мисливством у нього родом з дитинства. Хлопчаком розводив голубів-простячків, які часто-густо втікали від малого, і мріяв колись, коли виросте, мати породистих птахів. У родині ніхто голубами не займався. Прикладом був дядько Саша – пристрасний голубівник, який мав породистих голубів. Їх він отримував з Харкова, де мешкала сестра. Для села у Роменському районі це була диковинка.
Закінчивши школу, відслуживши в армії, і дещо поживши у Харкові, Віктор Петрович одружився і переїхав жити у Лубни. Придбав стару хату, яку згодом перебудував і вже тут повернувся до улюбленої справи. Тим більше, що по сусідству жили такі ж любителі голубів, як сам.
Розпочинав із голубів породи миколаївська. Сусід подарував першу пару голубів. Любив цю породу за високий політ, коли голуб здіймається високо-високо вгору, ледь видно на тлі синього-синього літнього неба чорну цятку і стоїть на місці, як вкопаний годину-дві, шість годин може стояти, ледь мріє, як жайворонок. Але близькість до природи накладає свій відбиток на голубівництво. Адже поблизу луки, дубові гаї, де гніздяться яструби – найбільші вороги голубів. Тож вибивають красенів. Довелося змінити свої пріоритети.
Завів голубів бойних порід. Ці піднімаються також високо в небо і перекидаються в ньому, б’ючи крилами (пам’ятаєте фільм «Любов і голуби» - там показані саме такі птахи). Як стверджує Віктор Петрович при цьому виляски крил чути, наче удар батога. У нього бойна птиця бакинська. Також розводить поштарів, павичевих голубів з розкішними павичевими хвостами. Останні – радше для краси.
А серце Віктора Петровича належить бакинцям. Їх він обожнює. Любить годинами спостерігати за їх польотом. Має у запасі десятки яскравих історій про голубів, їх можливості, мандри. Розповідає як неодноразово голуби від нових хазяїв поверталися додому. Та й сам кілька разів втрачав улюблених птахів.
Особливо пам’ятною лишилася історія про останнього миколаївця, що був у колекції. Подарував його другу-голубівнику в надії, що той злучить його з голубкою і поділиться пташенятами. Але не судилося. Прекрасний голуб, незважаючи нате, що було підрізане крило, поки освоїться на новому місці, якимось чином втік і поспішив додому. Віктор Петрович випадково побачив як він знесилений від перельоту, бо набив крила, оскільки летів на одному, каменем упав в районі вул.Олійниці і не повернувся ні додому, ні до нового господаря. Відшукати його так і не вдалося. Загинув. А був дуже хороший голуб.
Взагалі в Лубнах є дуже багато любителів голубів, які привозять кращі екземпляри з різних куточків України. розводять різні породи, дутиші, поштові голуби, м’ясного напрямку, спортивного, ті ж бойні птахи, миколаївці. Тож головна насолода для голубника – похвалитися вдало придбаним голубом, показати його у справі, коли птах піднімається у небо, а друзі роззявляють роти від захоплення, а потім намагаються перекупити, обміняти на своїх голубів, применшуючи їх якості. Тому у Віктора Петровича є і спеціальна література, і досвід. Адже птахи, як і будь-які живі істоти іноді хворіють, іноді отримують травми, особливо від хижих птахів. Згадує, як одного разу на прохання друзів випустив найкращого голуба з миколаївської породи. Той піднявся в небо і застиг на місці. Не встигли намилуватися, як згори на птаха накинувся яструб. Ударив один раз, потім підхопив його на льоту. Господар у відчаї не знав що робити, та й що тут зробиш, знаходячись на землі? Схопив голуба і – тільки його й бачили! Але, певно, хижак помилився у своїх розрахунках, бо вірний птах через кілька годин повернувся, закривавлений з вибитим крилом. Віктор Петрович не тямив себе від радості.
Взагалі спілкування з голубами багато дає для душі. Іноді доводиться підкупляти нові екземпляри. Ось і недавно придбав голубів, так званих іранців. Птахи чубаті, з чорним оперенням на голові і білосніжним тулубом та крильми.
Віктор Петрович частий учасник пташиних виставок, має багато нагород за кращих птахів. Тому хороший птах для нього – це мрія. При тому, що хороший голуб може коштувати від 700-1000 гривень пара і навіть до п’ятизначних цифр. Нині він не тримає багато голубів, по десятку-два кожної породи, щоб підтримувати створену за багато років, з 1977 року, відколи займається голубами.
Спілкуючись з заядлим голубником розумієш, яке це захоплення, і що воно не минає з роками, а лише посилюється. Таким є Віктор Петрович Гайдар – голубник, пасічник, мисливець і любитель живої природи. Адже вона – головна його любов!
Олександр МІЩЕНКО
Знімки автора.
