21 лютого 2025 року на Курщині, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконав військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув наш земляк - стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу роти військової частини МАКШАНОВ БОГДАН ВОЛОДИМИРОВИЧ.
Богдан Володимирович народився 16 вересня 1986 року в місті Єреван, Республіка Вірменія. Родина мешкала у Дніпрі. Там 1999 році Богдан Володимирович закінчив загальноосвітню школу №64. Здобув професію електрогазозварника у ПТУ№2 міста Дніпро. Працював за спеціальністю: електрогазозварником на підприємстві «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод». За сумлінну працю мав численні подяки від керівництва. Внутрішньозаводська газета неодноразово розповідала на своїх сторінках про здібного й відповідального працівника, представника молодої зміни заводу. Богдан Володимирович пробував себе у різній сфері діяльності. Тож певний період часу працював водієм на ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5». Будівельні роботи, зокрема крівля дахів, також були йому під силу, адже мав золоті руки, вмів давати лад справам за які брався.
Богдан Володимирович був доброзичливим, комунікабельним, умів знаходити спільну мову з людьми. Мав багато друзів. По життю був оптимістом з гарним почуттям гумору.
У нього був неабиякий хист до техніки. Умів відремонтувати й налагодити практично все — від автомобіля до побутової техніки. Богдан Володимирович на усіх роботах, де йому довелося працювати, відзначався відповідальністю та працьовитістю, професіоналізмом, готовністю розвивати свої знання і навички.
Життя родини воїна було пов’язане з Лубенщиною. Тут понад десять років мешкає його мама. Наш край став останнім місцем спочинку для його батька.
Богдан Володимирович боронив Україну з грудня 2024 року. Воював на Курщині. 21 лютого 2025 року зв’язок із воїном обірвався. Рідні жили надією, що Богдан повернеться і вони зможуть обійняти найдорожчу їм людину. Та війна принесла страшну звістку. Після обміну тілами військовослужбовців із державою-агресором та проведення необхідної ідентифікації рідним повідомили про загибель Богдана Володимировича.
Мрії залишилися нездійсненими, плани – нереалізованими. Троє дітей зростатимуть без батька, його турботи і підтримки.
Лубенська громада схиляє голови у скорботі. Висловлюємо глибокі співчуття мамі, дружині, брату, синові і донечкам захисника, його дядькові, усім рідним і друзям.
Нехай пам’ять про Богдана Володимировича, його мужність, відданість Україні назавжди залишаться у серцях українців, усіх, хто його знав і любив.
Світла пам’ять воїну. Царство Небесне.
Прощання з МАКШАНОВИМ Богданом Володимировичем відбудеться 2 листопада о 12.00 год. на кладовищі села Солониця по вул. Шевченка.
Панахида за загиблим відбудеться цього дня об 11.00 год. за адресою: село Солониця, вул. Козацька, 52.
За матеріалами Лубенської міської ради
