3 лютого 2024 року поблизу села Новомихайлівка Покровського р-ну Донецької обл. при виконанні бойових завдань загинув смертю хоробрих наш земляк, солдат, розвідник-навідник десантно-штурмового батальйону 79-ої окремої десантно-штурмової Таврійської бригади в складі ДШВ Збройних Сил України – Андрій Григорович Вацик.
Він повертається у Покровськобагачанський старостат на вічний спочинок. Це 11-й боєць – мешканець с.Тарасівка.
Схиляємо голови в скорботі та розділяємо біль гіркої непоправної втрати з рідними та близькими новітнього Героя. Приносимо щирі співчуття: батькам Андрія – Любові Миколаївні та Григорію Трохимовичу Вацикам, молодшому брату – Сергію Григоровичу Вацику, невістці – Яні Хижняк, молодшій сестрі – Анжелі Григорівні Цуркан, зятю – Дмитру Сергійовичу Цуркану, племінникам – Андрію, Матвію, Дарії, Євгенії та Артему, тіткам – Галині Миколаївні Синчило, Лідії Трохимівні Михайленко, кумам, друзям, однокласникам, колегам по роботі, односельцям, бойовим побратимам та всім, хто його знав, любив, поважав і пам’ятатиме довічно.
Андрій не дожив до свого 40-річного ювілею 25 днів. Він одягнув білі крила на піксель і опинився у небесному просторі, де немає ні болю, ні журби… Мільйони молитов матері, тонни сліз, посивілі скроні і сотні безсонних ночей... Надію матері на повернення додому дорогого й любого сина живим безжально убила кровожерлива росія.
Біль материнського серця, якій доведеться хоронити свою дитину не передати жодними словами. Таку біль неможливо осягнути. Ці злочини кремлівського диктату проти цивілізованого світу мають бути справедливо покарані. За кожне життя, за обірваний вік Андрія і кожного полеглого Захисника.
Про точну дату і час церемонії прощання на площі Шевченка в м.Хорол та чин похорону на кладовищі в с.Тарасівка буде повідомлено додатково.
Вічна пам’ять і слава Герою Андрію!
Хорольська громада
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте