Я думала не може бути гіршого дня, ніж 24.02.22.. виявилось може.
17 жовтня 2023 у нашій сім'ї день ще гірше, ми отримали звістку про загибель на бойовому завданні мого коханого чоловіка, найкращого батька у світі , щирого друга, брата, надійного побратима Олександра Сушкова.
У цей день померла частина мене.. мені так багато хочеться написати, але жодних слів не вистачить, ні щоб передати моїх почуттів , ні щоб описати Сашу , який він був.
Він був просто найкращий..
Він завжди умів здивувати і повністю перевернути твоє уявлення про нього. Я його знала 16 років, рівно половину життя, 12 з яких ми прожили сім'єю і щоразу, думаючи, що я його добре знаю, він доказував протилежне.. Це були неповторні прекрасні роки за які він подарував мені незліченну кількість емоцій, подарував прекрасного сина...
Він не замислюючись став обороняти рідних людей, рідний дім, рідну землю, рідну Україну, коли на нас напали того злощасного ранку 24го..
І вже минулого більше півтора року з того ранку, а подумки все ще Лютий і серце моє замерзло сьогодні, разом з твоїм, коханий, яке зупинилося навіки...
Він сам вступив до лав ТРО Збройних Сил України простим солдатом, сапером , не маючи жодного досвіду, будучи звичайним цивільним, який до 2024 року тримав у руці максимум мишу від компютера, а став офіцером, командиром , крутим спеціалістом своєї справи .
Він пройшов бої у Луганській області, у Донецькій області, у Бахмуті, отримав бойові нагороди та точно знав за що бореться.
Я не знаю крутіших, ніж ти, я пишаюся тим, що я твоя дружина, ти Людина з великої літери. Так хочеться, щоб це був сон.
Вічна пам'ять тобі, мій коханий чоловік , найкращий тато.
Вічна пам'ять тобі, наш Герою!
Вічна пам'ять тобі, наш Захисник.
Герої не вмирають.. хотілося , щоб це було так..
Слава Герою України
Діана Сушкова
