Світлій пам’яті ЯЗОВИЦЬКОГО СЕМЕНА ОЛЕКСАНДРОВИЧА

17 липня пішов з життя  ЯЗОВИЦЬКИЙ СЕМЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ.
Він народився 12 травня 1938 року в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Після закінчення війни родина переїхала в місто Лубни, де в 1956 році Семен Олександрович закінчив школу № 1. Відслужив 3 роки в армії. А після повернення з армії одержав освіту будівельника.

Свою трудову діяльність розпочав 3 червня 1964 року в Лубенському будівельно-монтажному управлінні на посаді майстра на будівництві 80 кв. жилих будинків по вулиці Радянська (нині проспект Володимирський). Десятки будівель, на яких працював Семен Олександрович з початку будівництва до ключів, були виконані якісно і вчасно. Перший дев’ятиповерховий будинок в місті Лубни розпочинав і здав під ключ уже на посаді виконроба і потім начальника дільниці також Семен Олександрович. Майже всі багатоповерхівки, які прикрашають наше місто Лубни були збудовані під керівництвом Семена Олександровича та його професійної команди будівельників. А також найбільше підприємство нині  ТОВ "ЛУБНИМ’ЯСО". Він виховав не один десяток молодих майстрів, був умілим та досвідченим організатором трудового колективу, відзначався відповідальністю, компетентністю, щирістю, сердечністю.
У 1963 році молодий будівничий поєднав свою долю з Таїсією Олександрівною Кармазіною (Язовицькою), яка 56 років була йому вірною дружиною, турботливою матір’ю, разом вони виростили і виховали двох чудових дітей – сина Володимира і доньку Людмилу. Дуже раділи появі онуків.
Все життя Семен Олександрович був гарним сім’янином, добрим товаришем, доброзичливим сусідом, вмілим господарем, зразком для своїх дітей і онуків. Він щиро любив людей, прагнув їм допомогти порадою, ніколи не залишав у біді, навчав молодь бути чесними і порядними, з повагою ставився до ветеранів.
Семена Олександровича знали і шанували люди, бо з ним було легко працювати і спілкуватися. На пенсії брав  активну часть у будівництві найбільшої торговельної мережі міста Хвилинка.
Але невблаганна хвороба назавжди забрала його від нас.
Він залишив після себе добру пам’ять, багато збудованих ним житлових будинків, шкіл, дитячих садочків та інших будівель і споруд, які Семен Олександрович збудував за 59 років, працюючи в найбільшій будівельній організації міста Лубни, яка упродовж існування була перейменована в Передвижну механізовану колону № 5.
Висловлюємо щире співчуття дітям Володимиру та Людмилі, їх родинам, рідним та близьким.
Вічна пам’ять, царство небесне його душі.
Охріменко Л. М., Охріменко Ю. М., Єзерський Л. М., Шарлай В. П., Шарлай Л. В., Петліцина В. М., Купрій М. О., Золотоверх В. М., Годун Н. С., Око Н. Т., Сидоренко Г. І., Сердюк О. П., Мисник І. Г., Андріїв В. В., Сосна О. М., Цимбал Н. І., Духно Н. А.