19 травня, у п ’ ятницю, в м.Лубни відбудеться прощання з головним сержантом за контрактом Танцюрою Олександром Володимировичем (позивний "Старий"), який загинув 23 березня 2022 року під час виконання бойового завдання по обороні міста Маріуполь, отримавши поранення не сумісні з життям. Лише нещодавно вдалося ідентифікувати тіло героя за зразком ДНК.

Олександр Володимирович Танцюра народився в 1970 році в Лубнах. Тут здобув середню освіту, а згодом опанував професію електрика. Любив техніку, особливо автомобілі. Їм віддавав значну частину життя. Також був заядлий рибалка. Працював охоронцем. Але коли покликала Україна, він був один з тих перших, хто в 2014 році став на її захист. Служив у славному полку «Азов», воїни якого прославилися незламністю та стійкістю. Сержант з матеріального забезпечення групи розвідки спеціального призначення окремого загону спеціального призначення "Азов" військової частини 3057 Національної гвардії України.

Олександр Володимирович поліг смертю хоробрих.

За спогадами рідних Олександр Танцюра був добрим, зі всіма знаходив спільну мову. Неодноразово казав: «У мені тече козацька кров». Тоді ж уклав військовий контракт на службу в ЗСУ. Успішно пройшов курси за програмою сержанта НАТО. Мав зразкову підготовку. Двічі поранений. Другий раз тяжко. Внаслідок бойових травм не бачив на одне око та погано чув на одне вухо. Був інструктором зі стрільби, займався зброєю, йому це подобалося. У квітні планував демобілізуватися, оскільки давалися взнаки поранення, здоров’я погіршувалося. Мав плани на мирне майбутнє. Але розпочалася повномасштабна війна. І Олександр Танцюра став на захист України. У героя залишилися мама Танцюра Парасковія Климівна, діти, рідні.

Олександр Володимирович Танцюра навіки залишиться в пам’яті лубенців, як людина честі, яка віддала найцінніше – життя – за свободу і незалежність України.

Нагороджений  багатьма нагородами, похвальними листами і двома державними  орденами "За мужність". Зокрема, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указами Президента України Олександра Танцюру в різний час нагороджено орденом “За мужність”  3 ступеня прижиттєво та “За мужність” 2 ступеня посмертно. Нагороди передано мамі героя.

Церемонія прощання відбудеться 19 травня о  10.30 у дворі будинку, де проживав герой вул. Петра Яцика, 6 (колишня вул.Гагаріна), об 11.00 - панахида,  о 12.00 прощання з воїном на Володимирському майдані, о 13.00 поховання на центральному (Новаківському) кладовищі.