Фронт великий і втрати на ньому не менші

15 грудня 2024 року вірний Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність загинув наш земляк, кулеметник стрілецького батальйону військової частини, солдат ІВАЩЕНКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ.

А 27 березня на Донецькому напрямку фронту під час виконання бойового завдання, вірний Військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність загинув оператор безпілотних літальних апаратів десантно-штурмового батальйону військової частини, солдат ХОРУНЖИЙ АРТУР ВОЛОДИМИРОВИЧ.

Володимир Миколайович народився 15 жовтня 1990 року у селі Кліщинці, Чорнобаївського району на Черкащині. Там закінчив загальноосвітню школу і розпочав свій трудовий шлях.

У 2015 році доля привела його на Лубенщину. Тут працював він на різних будівельних об’єктах.

Володимир добре знався на техніці, вмів полагодити любі механізми, давав лад господарським роботам. Мав багато друзів, був доброзичливим і готовим прийти на допомогу всім, хто того потребував.

Коли Батьківщина позвала, без вагань пішов її захищати. На жаль, недовгою була його дорога воїна але довгою - дорога додому.

Наші щирі співчуття доньці воїна, всім його рідним та друзям.

Артур Володимирович народився 9 жовтня 1983 року у Харкові. Там закінчив загальноосвітню школу №172. Вищу освіту здобув у Харківському електромеханічному технікумі транспортного будівництва, а, згодом, у Національному університеті «Харківський політехнічний інститут». Мав кваліфікацію інженера-електрика. У Харкові розпочалася його трудова біографія. Працював на різних підприємствах. Чудово розумівся на комп’ютерній техніці, не боявся ніякої роботи. Тривалий час працював у ТОВ «НІКОСЕРВІС».

Але повномасштабна війна, важкі обстріли Харкова змусили родину переїхати у Лубни. Тут влаштувався працювати у ТОВ "ЛІНТЕКС Українська швейна фабрика". Артур Володимирович став незамінною людиною на цьому підприємстві. Його поважали й цінували.

До лав Збройних Сил України став, коли виникла потреба захищати Батьківщину і з честю пройшов свій шлях Воїна. Побратими поважали Артура Володимировича. Знали, що він ніколи не залишить у біді. Не раз рятував життя поранених. На жаль, себе не вберіг.

Схиляємо голови, дякуємо за Героя та висловлюємо щирі співчуття родині воїна – дружині і сину, мамі, батьку, брату, всім рідним та друзям.

Лубенщина стане місцем останнього спочинку захисників. Нехай покояться з миром. Вічна і світла їм пам’ять і Царство небесне!

Прощання з ІВАЩЕНКОМ Володимиром Миколайовичем та ХОРУНЖИМ Артуром Володимировичем відбудеться 10 квітня об 11 годині на Володимирському майдані у Лубнах.

Лубенська міська рада