Війна не просто безпощадно вбиває, вона руйнує і морально ламає навіть тих, хто здається сильним, міцним і незламним. У війни немає правил, вона вражає жорстокістю, залишаючи глибоко шрами на землі і в серцях людей. 13 вересня 2024 року став подвійним Днем жалоби
для Хорольської громади, адже раптово обірвалося життя ще одного Захисника – Андрія Григоровича Кузуба. В один день Хорольське земляцтво провело у вічність двох Воїнів – Костюка Володимира Степановича із с.Костюки і Кузуба Андрія Григоровича із с.Козубівка.
Андрій Григорович мужньо боронив свободу та незалежність України в АТО/ООС та в ході повномасштабної російсько-української війни, жертвуючи своїм здоров’ям і душевним спокоєм заради нас усіх. На жаль, як це часто буває після важких бойових дій, його внутрішні рани виявилися занадто глибокими. Він помер вдома внаслідок тяжких психологічних розладів, які він отримав під час виконання службових обовʼязків на захисті нашої країни.
Прощання з Андрієм Григоровичем відбулося 13.09.2024 о 10:00 год. на площі біля пам'ятника Т.Г.Шевченку в м.Хорол, а поховання – на цвинтарі в с.Козубівка.
Його жертовність та багаторічна військова служба в імʼя України та великого українського народу назавжди залишаться в наших серцях. Висловлюємо щирі співчуття великій родині Кузуб, близьким, друзям, колегам, односельцям та бойовим побратимам, підтримуємо їх у цей важкий час. Розділяємо біль гіркої втрати та сумуємо разом з колишньою дружиною – Наталією Вікторівною Кузуб, донькою Ольгою (1992 р.н.), синами Романом (1995 р.н.) та Святославом (2009 р.н.), племінниками Олегом, Євгеном Кузуб і Тетяною Рєзніковими, двоюрідними братоми – Юрієм Миколайовичем Московченком та Віктором Миколайовичем Московченком, тіткою – Марією Миколаївною Московченко та дядьком – Віктором Миколайовичем Кузубом.
Хорольська міська громада
