Все більше противник завдає тяжких втрат українцям, безжально обриваючи молоді життя. Все більше свіжих могил зʼявляється на Алеї Слави міського кладовища і в селах нашої громади. Ці втрати спустошують і розривають душу на шмаття.

16 травня 2024 року, захищаючи Україну, героїчно загинув наш земляк, уродженець міста Хорола – Віктор Миколайович Глущенко. Солдат, старший оператор роти протитанкових ракетних комплексів 32 окремої механізованої бригади воював більше року з противником на Купʼянському напрямку Харківської області. У квітні цього року відбулася ротація підрозділу на Житомирщину, а з травня – оборона північних кордонів держави на Сумщині.

Останнє фатальне зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою рашистів сталося поблизу села Турʼя у Краснопільській селищній громаді Сумського р-ну Сумської обл. Ворог здійснив прицільну атаку і влучив у автівку, в якій знаходився Віктор. На жаль, шансів вижити не було… І на жаль, світлу посмішку на обличчі Героя Віктора тепер можна буде побачити лише на портреті з чорною стрічкою. Завжди молодим образ Віктора закарбується в памʼяті тих, хто його знав, любив і поважав.

Неможливо підібрати слова втіхи й співчуття рідним, які б полегшили біль гіркої втрати й допомогли знайти вихід з глухого кута розпачу. Схиляємо голови в скорботі й від усієї громади приносимо щирі співчуття: мамі – Варварі Володимирівні Глущенко, дружині – Світлані Володимирівні Гах, доньці – Анні, рідному дядьку – Віктору Миколайовичу Глущенку та його дружині – Любові Анатоліївні Глущенко, двоюрідним сестрам і братам – Валерію Вікторовичу, Григорію Вікторовичу Глущенкам, кумам, друзям, однокласникам, колегам, бойовим побратимам і всім тим, хто знав Віктора як прекрасну, добропорядну людину й мужнього Воїна-захисника.

Віктор до кінця гідно виконував свій професійний військовий та моральний обовʼязок. Тепер уже наш святий обовʼязок – провести останньою земною дорогою Захисника, який повертається «на щиті».

Хорольська міська територіальна громада