Чудового осіннього дня члени ГО «Знання і творчість » завітали в музей села Войниха. Разом з нами до екскурсії долучилися Плотникова Р. В., Бірюкова Т. О., працівники музею начолі з Сафроновою Т. Г..
Це незвичайний музей- він створений натхненною працею Сердюка Григорія Миколайовича на голому ентузіазмі, без державного фінансування. Разом з тим це величезне зібрання оригінальних експонатів,що висвітлює історію нашого краю.
Тут представлені різні предмети побуту меблі, картини, рушники, одяг, посуд, інструменти, реманент, музичні інструменти, книги, світлини; колекції валіз, хусток,ключів та багато іншого.

Особливе місце займає експозиція повʼязана з захистом України під час повномасштабного вторгнення.
Григорій Миколайович справжній патріот України, його палка розповідь захоплює з першого слова: безліч історій, безліч імен, безліч експонатів-кожний зі своєю долею.
Вклад пана Григорія в збереження історичної, культурної спадщини неоціненний. За цим стоять роки титанічної роботи.
Пишаємося нашим земляком!
Музей дуже цікавий, атмосферний-занурюєшся в глибину десятиліть, століть, поринаєш в дивовижні дитячі, юнацькі спогади, відчуваєш зв’язок поколінь.
Наживо поринаєш в історію.
В цьому музеї в прямому і переносному смислі можна доторкнутися до давнини.
Директорка краєзнавчого музею імені Г. Стелецького Тетяна Григорівна Сафронова вручила Сердюку Григорію Миколайовичу заслужену Подяку за вагомий внесок зі збереження історико-культурної спадщини рідного краю, створення сільського музею, невтомну працю зі збереженням старовинних речей і памʼяті про життя наших предків.

Якименко Алла Василівна- завідувачка Войнихівського будинку культури розповіла, що на сьогодні зберігається експозиція музею. Заклад культури продовжує активно працювати. Велика увага приділяється волонтерській діяльності. Алла Василівна згуртувала колектив однодумців, що допомагає ЗСУ.
Щиро дякуємо за гостинність, привітність, турботу пані Аллі, пану Григорію та його дружині.
Після екскурсії настрій у всіх був чудовий, піднесений, враження переповнювали.
А ще на завершення зустрічі Григорій Миколайович «почастував » нас власними віршами.

Якщо не пам’ята
людина свого роду,
Й не цікавиться як жили
його предки,
Така людина є духовно
бідна.
Так бережіть ви пам’ять
в поколіннях.
Зоя Шерстюк