26 вересня Лубенський краєзнавчий музей ім.Г.Стеллецького став місцем зустрічі, присвяченої рослинному багатству нашої планети Земля. Зокрема, лікарським та ароматичним рослинам.
Вона мала тему «Зелені незнайомці: рослини, які ми забули». Модератор зустрічі Любов Перебийніс разом із заступником директора з наукової роботи Дослідної станції лікарських рослин ІАП НААН, (с. Березоточа) Тетяною Шевченко відкривали знайомий світ рослин наново.
Мова ішла про рослини та їх користь у повсякденному житті: дягель лікарський, мильнянку лікарську, солодку голу, грицики звичайні, лофант, лободу, шандру звичайну, кануфер, любисток, цикорій, амарант, кропиву, гісоп лікарський та інші. Їх назви відомі не всім, але вигляд нагадує про дитинство та лікувальні властивості.
Але головне — говорили про людину і рослину в історії. Як зазначила доповідач, це те, що для наших предків природа була не декорацією за вікном, а справжньою аптекою, коморою, господарською помічницею і часом — останньою можливістю вижити.
У часи війни, голоду та нестатків дикі рослини могли ставати їжею тоді, коли іншої їжі просто не було. Те, що в благополучні часи сприймалося як бур’ян, у важкі могло мати зовсім іншу ціну.
"Ми говорили і про те, як змінювалося ставлення до рослин у різні історичні періоди: що використовували, чого боялися, що цінували, а чому приписували особливу силу.
Ну і, звичайно, яка розмова про рослини без магії? Любисток — для любові та злагоди. Кануфер — не лише запашна рослина, а й частина давніх побутових традицій. І ще багато народних вірувань, обрядів та способів використання рослин, у яких переплелися практичні знання і те, що сьогодні ми називаємо магією.
Мабуть, найцікавіше відкриття цієї зустрічі — ми часто не знаємо історії того, що росте просто під ногами!" - підсумувала зустріч організатор зустрічі.
За матеріалами Любові Перебийніс
