9 березня в Україні відзначатимуть 205 років від дня народження великого українського письменника - Тараса Шевченка. Кожного року з цього приводу влаштовують свято творчості письменника: шевченкові дні, шевченкіани, творчі читання. Про життя одного з найвідоміших українських діячів можна прочитати в будь-якому шкільному підручнику. Але існують факти з його біографії, про які не дізнаєшся зі шкільної програми. "Znaj.ua" зібрав найцікавіші факти з життя Тараса Шевченка. Тож публікуємо їх і для лубенців.
За життя Тарас не писав тексти для пісень, хоча міг би. Уже після смерті автора багато його творів покладені на музику відомими композиторами: Миколою Лисенком, Модестом Мусоргським, Петром Чайковським, Сергієм Рахманіновим. А вірші "Думи мої, думи мої", "Заповіт", "Реве та стогне Днiпр широкий" стали народними піснями.
Український майстер Микола Сядристий створив найменшу в світі книгу "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже в 19 разів менше найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.
Крім тяги до письменництва, Шевченко володів багатьма талантами, один з яких оцінили художники-іконописці, до яких потрапив юний поет після смерті батьків. Там він дуже швидко освоїв початкові навички в живопису, тому його поміщик вирішив відправити Шевченка до Петербурга, щоб удосконалити майстерність свого кріпака. У тодішній столиці і оцінили здібності майбутнього Кобзаря відомі представники культури - Брюллов, Жуковський і Венеціанов. Саме вони доклали зусиль для звільнення Шевченка з кріпацтва, заплативши чималу суму для того часу - 2500 рублів.
Найбільш відомою книгою Шевченка звичайно ж є "Кобзар", якому присвячений цілий музей в Черкасах (єдиний на весь світ в своєму роді). Зібрані в "Кобзарі" вірші перекладені на понад сотню мов світу. Більш 8000000 копій - таким був тираж книги за часів Радянського Союзу, а за часів життя автора перевидавалася 4 рази.
Перебуваючи в членстві Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченка висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ, а не Москву.
Основна освіта українського художника тривала всього два роки. Її він отримав в церковно-прихожанській школі.
Причиною заслання Шевченка в Оренбург рядовим були його неприйнятні для Миколи I висловлювання. Крім цього, поетові заборонили займатися творчістю. Однак ця заборона він ігнорував. Саме в Оренбурзі Тарасу Григоровичу написав велику частину своїх повістей.
Останньою любов'ю поета була 19-річна дівчина Ликера Полусмак, яка наймитувала в Петербурзі. Простакуватим дівчину Тарас спокушав дорогими подарунками, але вона не захотіла залишити столичного життя і переїхати в Україну, щоб жити в селі.
Після вона покинула поета і вийшла заміж за перукаря Яковлєва. І тільки в 1904 року, після смерті свого чоловіка, залишивши дітей в Петербурзі, приїхала до Канева і щодня приходила на могилу Шевченка.
Улюбленим напоєм Тараса Шевченка був чай, а улюбленою їжею були: справжній український борщ, "затертий пшоном і заправлений старим салом", вареники з сиром з грубого гречаного борошна і ті ж галушки. Не байдужим також був і до рибних страв.
Останні дні свого життя Шевченко провів в Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Однак за день до своєї смерті, в свій день народження, 9 березня, поет попросив свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб в разі його смерті похорон відбувся в Каневі. Останнє бажання видатного художника виконали лише через два роки.
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте