До 210-річчя Тараса Шевченка в Центрі культури та дозвілля відбувся тематичний захід.
Перед його початком діяла книжкова виставка, організована працівниками Публічної бібліотеки ім.В.Малика.
Ведуча Людмила Пазенко нагадала про значення Тараса у долі Украіни. І за пропонувала помандрувати галявами його творчості, насолодитися джерелами його поезії, покладеноі на музику.
Він народився у хаті кріпака на Черкащині і став велетом духу в царині світової культури. Образок народження Тараса зіграли працівники центру культури та дозвілля.
А відтак вірш "Думи мої, думи" читав Ісус Чорній.
Згадали і слова Івана Франка про те, що доля не змогла перетворити золота його душі в іржу.
Пісню "Бандуристе, орле сизий" виконала Олена Мацак.
Доля Шевченка і доля Украіни нероздільні, для неї він жив і писав. Думками Кобзар завжди був тут, про це писав у своїх творах. Анатолій Куценко долучився до заходу виконанням пісні "По діброві вітер виє..."
І далі ведуча говорить про те, що з 47 років, прожитих Шевченком, 23 роки він був кріпаком, 10 був у засланні, 3 - під наглядом поліції, і тільки 9 був вільний.
Учень Гімназіі ім. Героя Украіни Віри Роік Дмитро Нечай уривок з поеми Тараса Шевченка "Сон".
Доленосною стала весна 1840 року, коли у Петербурзі побачила світ книга "Кобзар". З того часу іі автора шанобливо називають Кобзарем. Пісню "Якби мені не тиночки", яку виконав народний аматорський чоловічий ансамбль "Жайвір" добре сприйняв зал.
Тарас Шевченко неперевершено звеличив образ матері. А відтак вірш "У нашім раї на землі" читав Іван Кошовий.
А долю Тараса Шевченка знов і знов у віршах і піснях відкриває дійство на сцені. А це і кохання, і заслання, і його художня та поетична творчість.
Літературно-музична композиція "Любов, що розійшлася сном" була яскравим втіленням задуму.
Подальше життя Кобзаря ілюстрували виконанням поетових творів "Зоре моя вечірняя" у виконанні народного аматорського ансамблю "Вербиченька" Калайдинцівський СБК, уривку з твору Тараса Шевченка "Титарівна" у виконанні Анни Мяченко, Володимир Матяш з віршем "За байраком байрак", НАЖВА "Любисток", вокального ансамблю "Колежанка". І вінцем пісенної творчості стало виконання народним хором "Посулля" пісні Тараса Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий".
