Мова – одне з найцінніших надбань, які створили й залишили наші попе-редники.Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато скарбів, якими пишається наш народ.

 

Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата.

Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ — патріот своєї країни, він любить її, поважає її закони і бореться за її незалежність і волю.

21 лютого відзначається Міжнародний День рідної мови. Це відносно молоде свято до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. В Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема мови на українських землях нараховує кілька століть.

До відзначення Дня рідної мови долучилися учні 3-А класу, провівши «Мовні посиденьки». Діти прийняли участь в цікавих і змістовних конкурсах. Декламували вірші. Розвивали логічне й творче мислення, демонстрували почуття поваги до свого, українського, та бажання розмовляти рідною мовою.

Козачата та україночки відгадували загадки, складали прислів'я, речення добирали синоніми та антоніми. Найбільше до вподоби учасникам припали виконання завдань , які були розміщені на вареничках. Адже вони були не прості, а з цікавинками. Виконавши всі завдання, посиденьки закінчилися смакуванням вареничків.

Люблячи і вивчаючи рідну мову, учні виявляють свідоме бажання бути гідними громадянами своєї держави. Любіть, шануйте і бережіть рідну мову!