23 листопада в читальному залі Міської бібліотеки для дорослих ім. В.Леонтовича відбувся захід - вечір-реквієм "І памяті свіча не гасне", приурочений до 90-ій річниці Голодомору.
Ведуча бібліотекар Наталія Шостак розповіла історичні факти про голод 1923-1924 рр, 1932-1932 рр. Та 1946-1947 рр., події 1930 р., які передували голодомору.
Тут же продемонстрували відеофільми про голодомор, буктрейлер про роман земляка письменника В.Барки "Жовтий князь".
Співробітник краєзнавчого музею ім.Г.Стеллецького Тамара Дяченко розповіла про голод на Лубенщині. За цифрами, які вдалося встановити імена тисяч селян, які померли в цей час. Найбільше постраждали села Тарандинцівської с/ради, Калайдинцівської, Жданівської. Особливо постраждало с.Губське, занесене на чорну дошку, де люди помирали сімями.
Тамара Дяченко розповіла про роботу з людьми в Новаках, Хорошках зі збирання спогадів та імен закатованих голодом.
Спираючись на свідчення, уміщені в газеті "Лубенщина" від 11 вересня 1993 р., Тамара Миколаївна розповіла про конкретні випадки,
торкнулася постаті Іларіона Сухомлина, який будучи головою колгоспу роздав збіжжя людям на трудодні, чим багатьох врятував від голодної смерті. Але й сам постраждав - був заарештований і кілька років просидів у вязниці. Нині у Вовчику є вулиця його імені та встановлено пам'ятну дошку на будівлі Вовчицького краєзнавчого музею.
Згадала також письменника В.Малика, його оповідання "Маруся", присвячене голодомору, В.Леонтовича, земельний закон його авторства, як міністра сільського господарства.
Вона завершила виступ на позитивній ноті, розповівши про щоденник очевидиці голодомору, де є такі слова "Мені як у попередні роки доводиться звертатися до вас. По знеможеним обличчям видно, чому не можуть на службу прийти всі, хто хоче..."
Втрати голодомору порівнюють з втратами у ІІ світовій війні, яка тривала 4 роки, а тут за рік загинуло не менше людей. У 1998 році встановлено день пам'яті жертв голодоморів. Згодом Верховна Рада узаконила голодомор, як акт геноциду українського народу.
Нині голодомор багатьма країнами визнано актом геноциду українського народу. Це стало можливим завдяки роботам американського дослідника і журналіста Джеймса Мейса та інших. Переглянули анонс фільму "Гіркі жнива".
Лубенщина як уже йшлося також постраждала від голодомору, має свій пам'ятний знак ну вигляду дзвону на Кургані Скорботи. Це акт пошанування безневинно закатованих голодом, він споруджений саме на Полтавщині, де втрати від голоду сягнули мільйона українців.
У їх пам'ять на вечорі запалили свічу пам'яті.
прослухали пісню у виконанні Оксани Білозір.
У бібліотеці розгорнуто книжкову виставку "Стоїть в скорботі мати-Україна".
