Найшвидша з усіх рік – ріка часу…Саме вона принесла у життя мешканки мікрорайону №6 (1 туп. вул. Богдана Хмельницького) Ольги Іванівни Комлач 95 зиму. Жінка народилась у мальовничому селі Плехів на Оржиччині, разом із батьками працювала в колгоспі, згадує, як важко було виживати під час голоду, в роки війни і окупації.
В молоді роки навчалась в технікумі лікарських рослин в м. Лубни, але провчилась не довго – всього лише рік, бо ж почалася війна і їй в прямому сенсі довелося рити окопи. Все ж, у мирний час навчання вона таки продовжила.
В 1947 році Ольга Іванівна стала дружиною і вірною опорою для свого чоловіка Іллі. Він був хорошою людино, моряком, пізнав свого часу жахіття війни, отримав поранення. За свою самовідданість нагороджений орденами і медалями як учасник бойових дій. Чоловіка часто з направленням «піднімати народне господарство» відправляли в різні куточки Полтавської області, тож Ольга Іванівна трималася поруч і працювала на рівні.
Повернувшись у м. Лубни, побудували свій дім, посадили сад, виховали і дали вищу освіту доньці і сину. Батьківська любов до дітей тепер повертається сторицею: Ольгу Іванівну доглядають донька Людмила з чоловіком Борисом, а син Володимир, хоча й проживає не поряд (м. Світловодськ), проте завжди за можливості телефонує і приїздить. Окрім того, радістю і надією пані Ольги є 5 онуків і 6 правнуків, якими вона дуже пишається.
Привітно, з посмішкою на вустах 14 січня зустріла іменинниця на своєму порозі гостей і була вражена увагою до себе. А привітали ювілярку голова вуличного комітету вул. Б. Хмельницького Тетяна Яценко, найкраща подруга по життю і сусідка Олена Савеліївна та депутат міської ради Катерина Скуратовська. Вони побажали жінці міцного здоров'я, злагоди, мирного неба над головою. На запитання, в чому ж полягає секрет довголіття, Ольга Іванівна відповідає: «В праці, любові до людей, до життя і свого міста».
Катерина Скуратовська, депутат міської ради
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте