Навіть суботнього ранку триває робота над розширенням площ укриттів та удосконаленням умов для перебування в них дітвори. Перетворити темні, мокрі, цвілі, холодні підвали, у частині яких стояли грунтові чи дощові води, затікали каналізаційні стоки, - у повноцінні захисні споруди, - це було першочерговим нашим завданням.

Ця робота почалася невдовзі після повномасштабного вторгнення і триває досі. Значний ресурс місцевого бюджету спрямовується на ці потреби від сесії до сесії (а в Лубенській громаді немало-небагато - 50 закладів освіти). Раціональне використання бюджетних коштів плюс колосальні зусилля трудових колективів дають переконливий результат.

На жаль, не всі школи й дитсадки мають підвальні приміщення. Адже будувалися в різні часи за різними проєктами, розміщувалися у пристосованих будівлях (мабуть, тоді не було такої, як сьогодні, сили-силенної експертів, які завжди знають що/коли/куди/по чім і для чого)).

У таких випадках завдання складніше: проєктувати і будувати. Не з паличок, а так - як передбачають законодавчі й нормативні вимоги.

Мирослав Костенко