На один день у школі відбулися великі зміни – до роботи взявся новий педагогічний колектив, а саме найстарші учні Тарандинцівського ліцею, які проводили уроки у 1-9-х класах із різних предметів.
Вони готувалися і хвилювалися. Робочий день виявився нелегким, але успішним. Учні ділилися враженнями, запитували один одного, розповідали про важкі і веселі моменти під час уроків. Вони ніби справжні вчителі радилися і робили висновки. Краще, ніж учні 10 -11-х класів, про День самоврядування не розповість ніхто, крім них самих. Кожен мав можливість побачити і подумати про те, якою є професія вчителя. Ось що найбільше запам’яталося старшокласникам-вчителям про цей день:
«Я була вчителем у 5 класі. Як тільки продзвенів дзвоник на перший урок, я трішки розгубилась, але зайшовши в клас і побачивши усміхнені обличчя дітей, я одразу ж усміхнулась їм у відповідь та приступила до своїх обов’язків. Вразило мене те, що в кожному класі діти поставились з відповідальність та захопленням до уроків. Дуже приємно ще те, що цей день і спілкування з дітьми не закінчилось тільки проведенням уроків. Учні вітаються зі мною в школі, намагаються всіляко продовжувати спілкуватись. А для себе я зробила висновки, що насправді робота вчителя є дуже непростою і вимагає багато зусиль та терпіння.»
Софія Косяк, учениця 10 класу
«День самоврядування подарував мені багато позитивних емоцій. Я зовсім неочікувала, що наші учні так серйозно віднесуться до уроків, вони вражали мене своїми знаннями. Також дуже приємним було і те, що вони з повагою ставились до нас, ”вчителів”. Надіюсь, їм також все дуже сподобалось. Мені запам’ятається цей день на все життя.»
Сніжана Васільєва, учениця 10 класу
«Кожного року традиційно в нашій школі проводити День самоврядування – день, коли учні можуть побувати «в шкурі» вчителів і отримати свій перший досвід викладання. Минулого року я мала змогу відчути як це, коли в твоєму класі урок проводить твій ровесник, а недавно я сама опинилася на місці вчителя. Повинна зізнатись, це було досить таки дивно, але неймовірно цікаво. На початку я ніяк не могла визначитися з тим, чи я хочу вести уроки в молодших класах, чи в старших. Зі старшими я відчуваю себе на рівні, тому не була впевнена, чи будуть вони сприймати мене як вчителя, а щодо молодших – сумнівалась, чи впораюсь з ними. Але моя проблема вирішилась сама собою. Мені попались діти 7-9 класів, тож я могла порівняти їх і вирішити, де мені комфортніше. Зараз я не можу точно сказати, в яких класах легше й приємніше проводити урок – в кожного своя специфіка. Але цей день був неймовірним, і я отримала море задоволення. Скажу одне – бути вчителем не так вже й легко, як багато хто думає, але дуже приємно. Особливо коли ти отримуєш віддачу від своїх учнів. Тож дякуєм вам, вчителі!»
Вікторія Шабрат, учениця 10 класу
