Благодійний фонд «МХП-Громаді» продовжує активно впроваджувати конкурс мікро-грантів для бізнесу «Роби своє». Так, завдяки проекту #Варто «РобиТИ своє», який діє спільно з Українським ветеранським фондом Мінветеранів надано гранти для ветеранів і членів їхніх родин у підтримці бізнесу в регіонах.

Вражаючі історії людей, які попри життєві потрясіння, втрати, війну знайшли в собі сили жити і реалізовувати мрії: продовжувати розвивати власний бізнес чи навіть започатковувати новий – у фокусі загальної уваги.
Благодійний фонд «МХП-Громаді» цьогоріч підтримав - 80 мікробізнесів на суму 7,4 млн грн. 10 українських ветеранів та їхні родини стали переможцями конкурсу  #Варто «РобиТИ своє», який реалізовував БФ "МХП - Громаді" спільно з Українським ветеранським фондом Мінветеранів, та отримали від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень на відкриття та розвиток власної аграрної справи. Сумарний бюджет конкурсу становив 15 млн. грн.
Один із позитивних прикладів такої діяльності засновник фермерського господарства «Кумечко» Ігор Кумечко. Зараз він проходить службу в Збройних силах України. Захищає територіальну цілісність і незалежність нашої держави Україна.
Воїн захищав бізнес-проєкт фермермерського господарства перед експертами конкурсу #Варто «РобиТИ своє» просто з окопу. А це свідчить про доступність можливості участі в конкурсі, щоб виграти мікрогранти.
Ігор Кумечко мешкає в с.Максимівка Полтавської області. За отримані кошти він планує запровадити в господарстві сучасну систему землеробства прямого посіву No-Till.
Поспілкуватися з героєм вдалося, коли він повернувся на кілька днів додому, щоб побачити дружину Марину та дітей Гліба і Уляну та Меланію.
Переможець бізнес-проєкту #Варто «РобиТИ Своє» поділився життєвими спогадами для серії відеоісторій про військових та їхні родини, які зняли МХП.
– Коли відбулося перше вторгнення російської федерації мабуть спрацювало суто чоловіче: Україна – це мій дім, Батьківщина. Не поріг квартири, чи своє село чи Полтавська область, а вся Україна – суверенна, незалежна, неподільна. Тому я, як і всі чоловіки, пам’ятаю цей день, коли вранці я був у військкоматі.
Це рішення виникло не на порожньому місці. До цього 1 вересня 2014 року поїхав як волонтер (на той час вже відбулася трагедія в Іловайську), щоб відвезти продукти в Слов’янськ і тоді ще Артемівськ (нині Бахмут). Те, що там побачив, багато чого змінило у житті.
– І після того я ухвалив остаточне рішення, що буду брати участь у бойових діях, – говорить Ігор Кумечко. – Я виїхав на 1 ротацію, як медик, у Мар’їнку – підрозділ Української добровольчої армії «Волинь» і 92 бригада.
Так успішний адвокат Ігор Кумечко вирішив захищати Україну. Пройшов спеціальні курси та став парамедиком на полі бою.
2019 року Ігор повернувся додому та вирішив заснувати сімейне фермерське господарство «Кумечко». Розпочинав сільськогосподарський бізнес з невеликої кількості землі. Не було нічого. У перший рік це була наймана праця. Це було настільки важко, що навіть не уявити.
І знову війна. На другий день повномасштабного вторгнення Ігор вирушив на передову. Ясна річ завантажив речі в автомобіль і відправився до хлопців у напрямку Харківської області. Це фактично Білгородська траса. Там був перший, можна сказати, повномасштабний бій.

Його дружина Марина, відчуваючи відповідальність перед людьми, в яких орендують землі, підхопила всі справи по господарству.
– Було дуже складно, – згадує вона. – По-перше, коли лягаєш спати і прокидаєшся з думкою: як він? що з ним? Особливо важко, коли нема ніякого повідомлення. Тоді стає дуже-дуже страшно.
Щоб відіграти тривогу, взялася до справи – це була посівна по телефону. Він говорив, яка площа, де і які культури сіяти. А ми тут з працівниками душа в душу все це організовували, все це сіяли.
У 2022 році я вже ходила з животиком. Було і складно, і важко. Посівну провели успішно. А коли почули про конкурс підтримки ветеранського бізнесу, наважилися на розширення фермерського господарства.
– Дружина сказала: ось давай спробуємо, – згадує Ігор Кумечко.

– Я кажу: навряд чи зможу приділити цьому якийсь час. А вона: Я спробую сама. Я ж справляюся зараз. Єдине, що треба зробити презентацію проєкту. Що і відбулося мало не з окопу.
Нині у подружжя обробляє 218 га землі, а розпочинало з 12 і не збирається зупинятися, бо в планах дуже амбітні цілі.
У селі Володимирівка Полтавської області є ангар, де можна зберігати техніку та причіпне обладнання, придбане за рахунок ветеранського фонду, зерно. Площа дозволяє це робити. То¬му використовують споруду по максимуму. У фермеському господарстві Ігоря та Марини працює 8 найманих працівників, які отримують достойну заробітну плату. Тоді людям хочеться приходити на роботу.
Що ж до мрії. То у Ігоря вона одна: виростити як фермеру пару пагінців винограду в районі Ялти, Алушти, для себе, а ще щоб пригостити ним друзів, колег, партнерів по бізнесу і гостей. Таким в уяві воїна є переможний мир, якого він, як і всі, прагне!
Олександр МІЩЕНКО.

Не гайте часу! Подавайтеся й ви!!! Полтавські підприємці-ветерани і ВПО зі сфери громадського харчування можуть отримати гранти до 100 тисяч грн