23 вересня відбулася презентація збірки віршів «Говіння вишень» української письменниці, членкині Національної спілки письменників України, лауреатки низки літературних премій, випускниці педагогічного вишу Полтави Юлії Манойленко. Захід у рамках Універсальної книжкової виставки «Пошук» проходив у літературно-мистецькій вітальні Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара.
Подія стала черговим спільним соціокультурним проєктом кафедри культурології та стейголдера спеціальності 034 Культурологія, Полтавської обласної громадської організації «Об’єднані надією». Представлення доробку поетки модерував завідувач кафедри культурології ПНПУ імені В. Г. Короленка Олександр Лук’яненко.
Упродовж півторагодинного спілкування митці спілкувалися з приводу того, що народжується першим: ідея збірки, її назва чи перший вірш? Юлія Манойленко розповідала про вибір найменувань своїх книжок, прив’язуючи тлумачення до сакральних вимірів української культури та світу персональних цінностей. Олександр Лук’яненко у діалогічній формі пропонував слухачам побачити образ тієї Вишні, яка «говіє» на сторінках нової колекції віршів поетки. Вона постає то як свідок історії, пильний вартовий поколінь. А згодом – вона вже не така сувора наглядачка, а на добра казкарка, що береже дитячу пам'ять. Під час відповідей на запитання модератора Юлія Манойленко розкривала таємниці дитинства, ділилася переживаннями, котрі спонукали до творчості.
Аудиторія довідалася про те, де «пустила корені» Юліна вишня, розкодовуючи географію віршів поетки у збірці. Олександр Лук’яненко звернув увагу слухачів на те, що у книзі багато народної магії. Вона струменить звідусіль. Вишні здаються давніми ворожками у білих ритуальних одежах. Авторка підтверджувала це власними спогадами про минуле родини, розповідаючи містичні дитячі історії.
З іншого боку, зауважував модератор, Вишня у Манойленко «справжня християнка». Вона шанує святих і святе, береже сакральність недільного дня. Оминути тему Бога, який ходить на сторінках цієї збірки дійсно важко. Поетка підтвердила це власними релігійними переживаннями, якими без вагання поділилася з присутніми. Аля поетична Вишня – не така вже й самітниця й не велика пісниця попри таке її «говіння». Вона сповнена кохання. Декламовані письменницею вірші з цієї теми додавали інтимності події.
Осібно Олександр Лук’яненко звернув увагу присутніх на тому, як під кронами вишень Юлії Манойленко уміщується війна: і сучасна російсько-українська, і різні історичні війни, що прокотилися нашою землею у минулих століттях. А в цьому руслі важливим стало й питання болю за рідними й близькими, вилитого у поезії. Зокрема, поетка читала вірш «О, братику, натомлений війною…», який нещодавно у соцмережах здобув багато позитивних відгуків та розлютив українських ворогів категоричністю виразів мисткині.
Наостанок говорили про подальші плани та творчість після того, як поставлена крапка у новій збірці. Юлія Манойленко ділилася ідеями щодо чергових книжок поезії та прози. Гості заходу мали можливість для обміну думками. Доцентка педагогічного університету Віра Мелешко, яка написала передмову до видання, поділилася розмислами з приводу тотожності окремих аспектів творчого життя авторки з життєтворчістю Івана Франка та письменника з Горішніх Плавнів Володимира Ковпака. Голова громадської організації «Об’єднані надією» Роман Шестопал привітав поетку із виходом чергової збірки та зауважив її гідну наслідування авторську та громадянську позицію, яка не гнеться під впливом думки більшості. Громадське об’єднання придбало частину накладу книги для того, аби презентувати його бібліотекам Полтавщини під час соціокультурних заходів разом із кафедрою культурології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка для територіальних громад Полтавщини.
Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім.О.Гончара
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте