Справжню повагу і щире захоплення викликають люди, які присвячують своє життя служінню громаді. Дуже добре, що такі люди є у нас на Полтавщині. Серед таких справжніх патріотів є молодий талановитий лікар Едуард Крутько. Наслідуючи приклад свої бабусі, він закінчив Лубенський медколедж, а потім і Тернопільський медичний університет. Зараз завідує амбулаторією, користується авторитетом серед колег та повагою численних пацієнтів.
А ще Едуарда Крутька знають, як засновника етногорафічного музею "Древо", що у селі Козубівка біля міста Хорол на Полтавщині. Любов'ю до рідного краю, його історії та культури Едуард захоплюється з дитинства. Бачив, як ревно зберігає нехитрі родинні скарби - хустки, рушники, старі світлини - його прабабуся. Вже тоді зрозумів, як важливо для людей шанувати пам'ять предків. Ще в шкільні роки почав збирати власну етнографічну колекцію. У спадок від дідуся й бабусі Едуардові дісталася справжня традиційна українська хата, яку він, ще будучи 21-річним студентом, вирішив перетворити на музей.
До справи краєзнавець підійшов з усією серйозністю. Багато читав, спілкувався з істориками, етнографами, музейниками. З часом почав проводити екскурсії, читати лекції. Чимало людей підтримують Едуарда, з радістю допомагають йому: шукають цікаві старовинні речі, донатять на музейні експонати, проведення виставок чи мистецьких акцій. Щиро підтримує Едуарда його родина.
За останні роки музей "Древо" став відомий далеко за межами громади. Едуарду Крутьку надсилають нові експонати, іноді - цілі колекції: вишиванки, традиційний одяг, меблі і скрині, ікони, гончарні вироби, старі побутові речі. У селі проводилися етнофестивалі, виставки, майстер-класи. Має музей навіть власний мерч, створений за мотивами старих "наївних рушників", які дуже добре інтегруються у сучасність і доповнюють сучасний інтер'єр українців. Візерунки друкують на одязі, рушниках, чашках - будь-яких побутових речах. Придбати все це можна, звернувшись на сторінку Етнографічна Збірка "Древо".
Треба сказати, що Козубівка - село невеличке, але дуже мальовниче. В ньому зберігається дух старовини, тож музей в традиційній хаті дуже гармонійно вписується у місцевий пейзаж та є, як зараз модно казати "атмосферним".
Навіть ті люди, які спершу скептично ставилися до Едуарда Крутька та його етномузею, тепер визнають: він справжній патріот свого краю, робить велику справу для місцевої громади і всієї Полтавщини. Його називають хранителем місцевої історії: героїчної і трагічної, такою, що визиває часом сльози, а часом милу посмішку. Але нікого не залишає байдужим.
Раджу всім хто цікавиться історією нашого Полтавського краю відвідати цей музей!
Ольга Усанова
