Розкішна нагода - знайомство з чудовою поеткою, неординарною особистістю - письменницею і журналісткою Інною Снарською (Дідик за чоловіком) отримали учасники зустрічі з нею.
Творчий бенефіс проходив у Публічній бібліотеці ім.В.Малика і зібрав повну читацьку залу шанувальників високого поетичного слова. І недарма. Адже авторка багатьох документальних фільмів - лауреат численних конкурсів та фестивалів. У її доробку десятки фільми, які здобули визнання. Зокрема, «Проста і світла таємниця» — дипломом за кращу авторську роботу на Міжнародному фестивалі телерадіопрограм «Мій рідний край — 1999», м. Ужгород; «Сумна щаслива історія про кохання» — III місце на VII Всеукраїнському фестивалі телерадіопрограм «Калинові острови — 2002», м. Київ; «Рожеві лебеді Василя Симоненка» — перше місце в номінації «Душі невичерпна криниця» на IX Всеукраїнському фестивалі телерадіопрограм «Калинові острови — 2004», м. Миколаїв; «Повернення з баграяного вирію» — гран-прі Міжнародного фестивалю «Перемогли разом — 2005», м. Севастополь; «Дорога на відстані серця» — диплом за кращу операторську та режисерську роботу на Міжнародному фестивалі телерадіопрограм «Мій рідний край — 2006», м. Ужгород; «Біла ворона» — перше місце в номінації «Душі невичерпна криниця» на XII Всеукраїнському фестивалі телерадіопрограм «Мій рідний край — 2008», м. Черкаси; «За компасом волі» — гран-прі XIII Всеукраїнського фестивалю телерадіопрограм «Калинові острови — 2009», м. Чернігів; «Я не буду війну малювати» — спецприз фонду Андрія Первозванного на Міжнародному фестивалі «Перемогли разом — 2010», м. Севастополь.
Також має перше місце та приз глядацьких симпатій на X Всеукраїнському фестивалі телерадіопрограм «Калинові острови — 2006», м. Донецьк.Крім того Інна Снарська Лауреат літературних премій: міжнародної літературної премії «Нащадкі Скарыны» (Білорусь, 2005); літературно-мистецької премії ім.В.Симоненка (2006); обласної журналістської премії імені Григорія Яценка (2009); літературно-мистецької премії ім.І.Котляревського (2010); літературної премії ім.Леоніда Бразова (2010); обласної літературної премії ім.Панаса Мирного (2014); літературно-мистецької премії ім.Олени Пчілки (2017).
Збірка «Вогнепаклонніца» увійшла в шорт-лист Міжнародної літературної премії імені Наталії Арсєннєвої (Білорусь) за кращу збірку поезії білоруською мовою (2018 р.).
Гостю представила директор Публічної бібліотеки ім.В.Малика Валентина Сьомак, яка заодно була модератором і ведучою зустрічі. Треба сказати, що Інна Снарська (Дідик) українська письменниця, журналістка народилася в Білорусі. Закінчила Полоцьку СШ № 3 (1982). Ще школяркою часто друкувалася в полоцькій районній газеті, була її позаштатним кореспондентом. Відвідувала Новополоцьке літературне об'єднання «Крыніцы» (1986-1987). Перша її освіта - технічна: закінчила Новополоцький політехнічний інститут, будівельний факультет (1987). Переїхавши до Полтави, Інна Дідик вивчила українську мову на достатньому рівні, щоб писати вірші. А крім того здобула другу вищу освіту, закінчивши заочно Полтавський державний педагогічний університет ім.В.Г.Короленка, філологічний факультет (2003).
Довгий час працювала редактором телебачення ОДТРК "Лтава". Тому їй добре знайомі різні куточки області, її люди, творчі особистості, митці, письменники. А відтак в Лубнах зустріла теплий прийом та увагу літературної еліти міста.
Інна Снарська (Дідик) - автор та режисер близько 300 телевізійних передач та документальних фільмів. З 1994 р. - член Спілки Білоруських письменників. З 1998 р. - член Національної спілки журналістів України.
2006 р. член Національної спілки письменників України. Вона - учасниця та лауреат всеукраїнських та міжнародних фестивалів телерадіопрограм «Калинові мости», «Мій рідний край», «Перемогли разом».
Тож не дивно, що авторка говорила про Лубни, як улюблене місто, з яким іі пов'язує робота над фільмами про В.Симоненка, наших сучасників. А ще недавнє знайомство із земляком - прекрасним поетом Василем Філіпенком, який живе в Лубнах
чи не половину життя. Далі Інна Дідик представила книгу "Два неба", в якій є вірші як українською, так і білоруською мовою.
Учасники зустрічі переглянули один з перших фільмів авторки. Крім того з цікавістю занурилися в сюжетні лінії повісті у оповіданнях "Зачарований скарб".
Інна Дідик читала власні вірші, сповнені ліризму і краси, бо як наголосила, вона не може писати темну поезію. А тому навіть ві поезії смутку вишукує світлі тони. Це відчувалося з першого слова, першого рядка, які так спрагло всотували душі лубенських шанувальників поетичного слова.
Виступили у заході поети Василь Філіпенко, Ганна Кревська,
Раїса Плотникова, Олександр Міщенко, інші. Хто задавав запитання, хто читав власні твори, хто ділився спогадами про знайомство та спілкування з Інною Дідик і кожен відгукувався з невимовним душевним теплом на ту чи іншу тему. Тож захід залишив післясмак духовного прориву крізь заполоч буденності. А це означає, що люди змогли на хвилинку стати над світом і дорівнятися до вищих сил.
