12 липня відкрилася виставка фотографії подружжя Парубочих Павла та Ірини "Плівка/цифра". Це загадковий світ світла і тіні, презентований глядачам.
Дата вибрана невипадково. І про це говорила ведуча відкриття виставки працівник галереї мистецтв Лубенського краєзнавчого музею ім.Г.Стеллецького Алла Литовченко. Вона нагадала, що саме 12 липня, на церковне свято Петра і Павла припадає День фотохудожника. Для керівника народного фотоклубу "Софіт", який діє при Центрі культури та дозвілля, Павла Парубочого це ще й особисте свято - день народження. Тож у його долі тісно переплелося не лише фотографування як мистецтво, а й імя, день народження, ще й дружина Ірина по-батькові Павлівна.
Привітати молоде закохане у фотомистецтво подружжя Парубочих завітав начальник управління культури та мистецтв Юрій Литовченко.
Він високо оцінив подвижницьку роботу молодого очільника мистецького осередку, наголосив, що дуже важливо мати в житті захоплення, яке поглинає тебе з головою, та ще й половинку, яка тебе підтримує і сама любить займатися творчістю. Це видно у кожному поруху, кожному погляді подружжя.
Окрім того день народження у цей день святкувала ще одна член фотоклубу "Софіт" Юлія Діденко. Вона подякувала у виступі за увагу до творчості, наголосила на значимості Павла Парубочого у розвитку фотомистецтва на Лубенщині.
Алла ж Литовченко привітала юну майстриню та вручила їй квіти.
Павло Парубочий розповів про виставку і її назхву "Плівка/цифра". Справа у тому, що він останнім часом захопився фотографією саме на плівкові носії. А це мистецтво хоч й існує в сучасному світі, та воно стало дуже недешевим. Адже що матеріалів, що необхідний приладів та витратних матеріалів для цього нині не зустрінеш. Втім це неповторне мистецтвло все ж продовжує існувати.
На виставці представлено 40 робіт подружжя, по 20 Ірини Парубочої і Павла Парубочого. У Павла половина з його фоторобіт зняті на плівку і половина - на цифровий фотоапарат. Тож можна порівняти можливості обох жанрів мистецтва.
Звісно мистецтво фотографії - зрозуміле в усіх куточках світу, як сказав один з фотомитців минулого. А тому воно вічне.
