19 травня. У скорботній тиші траурна процесія виходить на Володимирський майдан Лубен. У перших рядах - воїни, побратими з полку "Азов", рідні та близькі загиблого.
Участь у жалобному мітингу беруть керівники міста та військрової адміністрації Олександр Грицаєнко та Сергій Сіряченко, громадськість.
Ведуча Валентина Павличук наголошує на подвигу героя, розкриваючи його життєву позицію черкез біографічні дані.
-Воїни Світла. Янголи Маріуполя. Наші лубенці, герої-захисники, - говорить вона. - Довга й важка їх дорога додому. Більше року спливло перш ніж рідна лубенська земля прийме на спочинок земляка, що повертається з фронту на щиті.
23 березня 2022 року під час виконання бойового завдання у м. Маріуполь загинув наш земляк, сержант з матеріального забезпечення групи розвідки спеціального призначення окремого загону підрозділу спеціального призначення «АЗОВ», головний сержант ТАНЦЮРА ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ.
Олександр Володимирович Танцюра народився 3 липня 1970 року у м. Лубни. Навчався і закінчив неповну середню школу №5. Пізніше отримав спеціальність електрика у Лубенському ПТУ №12. Відслужив строкову службу і повернувся в Лубни. Працював за спеціальністю на підприємстві «ВАЛТЕКС» та в охоронній фірмі.
2014 рік став переломним у його долі. Події Революції Гідності стали вирішальними для нього. За покликом серця, з нестримним бажанням вигнати російського окупанта з української землі вже в липні 2014 року Олександр Танцюра добровільно вступив до лав полку «АЗОВ». У 2016 році закінчив спеціальні курси у навчальному центрі Національної гвардії України, пройшов курс підготовки відповідного рівня. Двічі отримував поранення, але знову ставав у стрій.
Олександра Володимировича пам’ятають як світлу, позитивну людину. Душа компанії, доброзичливий і чуйний, готовий прийти на допомогу – це все про нього. Поціновувач природи й майстер риболовлі. Його любили й поважали побратими. Прислухалися до його порад і цінували. Знали, що «Старий» ніколи не підведе й поганого не порадить. У ньому поєдналися надзвичайна любов до людей, миролюбність і непримирима ненависть до ворогів. Понад усе він любив Україну.
Мав багато почесних відзнак та нагород. Нагороджений: відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» 2016р.; почесною відзнакою «За оборону Маріуполя» 2017 р; знаком МВС України Медаль «Захиснику Маріуполя»; Орденом «Лицарський хрест добровольця» Всеукраїнського Союзу ветеранів АТО»ТОО ГО , відзнакою полку «АЗОВ» «Широкінська операція» та багато інших відзнак і грамот
Державні нагороди – Ордени «За мужність» ІІІ і ІІ ступенів отримав, на жаль, посмертно.
Важко… Болить… Сочаться кров’ю душі від втрат кращих синів України та Лубенщини.
Щирі співчуття родині загиблого героя – мамі, сестрі, дітям, близьким та друзям.
Хвилиною мовчання учасники мітингу вшановують пам’ять Олександра Танцюри.
До його труни лягають квіти.
Присутні стають на коліна, проводжаючи в останню путь земляка.
Олександра поховали на Центральному кладовищі міста "Новаківському".
