У с.Мацківці 22 квітня відбувся мітинг з приводу відкриття меморіальної дошки на садибі героя Вячеслава Перевозчикова, який поліг, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України.
Весняний сонячний день сприяв проведенню заходу, участь в якому взяли представники міської влади, староста Віктор Марченко, жителі села. Рішення про увіковічнення памяті Вячеслава перевозчикова в його рідному населеному пункті с.Мацківці було ухвалене 20 квітня на 28-ій сесії міської ради восьмого скликання одноголосно.
Меморіальну дошку розмістили на фасаді будинку, де мешкав герой. Право її відкриття надали донькам Вячеслава Аліні та Світлані.
Серед присутніх на церемонії також були перший заступник начальника Лубенської районної військової адміністрації Микола Устименко, заступник Лубенського міського голови Ірина Харченко, староста Михнівського старостинського округу Віктор Марченко, військовослужбовці, громадськість.
Микола Устименко від імені всіх небайдужих мешканців району висловив щирі співчуття сім’ї загиблого воїна. "Не варто забувати, що наша держава зараз проходить через надскладні випробування: кров'ю і болем, життями найкращих нам доводиться платити за омріяну свободу. Тому надзвичайно важливо шанувати і пам'ятати тих, хто захищає наш мирний сон, тих, хто віддав своє життя задля народу України", - звернувся він до присутніх .
На заході запалили свічку в пам'ять про захисника та вшанували героя хвилиною мовчання.
Присутні поклали квіти до меморіальної дошки, священнослужитель Благочинний Лубенського району ПЦУ о.Володимир Ігнатович помолився за душу загиблого Вячеслава та освятив пам'ятний знак.
Завершився захід виконанням Державного Гімну України.
Нагадаємо: наш земляк, сержант, командир відділення стрілецької роти ПЕРЕВОЗЧИКОВ ВЯЧЕСЛАВ ЮРІЙОВИЧ поліг 1 лютого 2023 року під час штурму позицій противником, внаслідок чого він отримав мінно-вибухові поранення несумісні з життям. Народився Вячеслав Юрійович 11 березня 1973 року в м. Пермь (Росія), але ще в дитинстві разом з батьками переїхав на Лубенщину. Україна та її люди стали йому рідними й близькими. Навчався у Лубенській загальноосвітній школі №3. Згодом закінчив Ташкентське танкове училище. Після закінчення служби в армії повернувся на Лубенщину. Працював трактористом у с. Мацківці, потім водієм на заводі у м. Бориспіль. Мирні професії, які покликані створювати, будувати, а не руйнувати.
З меморіальної дошки спадає покривало... Учасники мітингу вшановують память героя хвилиною мовчання. До місця вшанування воїна-захисника лягають численні квіти від вдячних односельців.
Детальніше про захід читайте у газеті "Лубенщина" за 28 квітня.
Є речі, що приносять у дім тепло, затишок і відчуття рідного. Це наші близькі, наша оселя і наша газета - інформація рідного краю. Зроби собі цю маленьку приємність: передплати «Лубенщину» на 2026 рік і залишайся в колі найважливіших новин та людей.
Передплатна ціна на газету «Лубенщина» на 2026 рік: