13 квітня зал "Кіномакс" в Лубнах став місцем прем'єри фільму Антоніо Лукіча "Люксембург. Люксембург", який знімався нашому місті.
Це досить сумна комедія, бо показує, якими ми є, українці. Трохи наівними, трохи простакуватими, де в чому романтичними, а загалом в більшості неотесаними в прямому розумінні цього слова. А ще бездуховними людьми, які далі власної тарілки, власних проблем не можуть бачити нічогісінько. У кожного, як то кажуть, своя правда. Молодь сміялася. Бо герої стрічки аж занадто впізнавані. Тож сміялися над собою. Але такі вже ми є. І це добре показано у фільмі. Шкода тільки, що Лубни стали узагальненим образом того безнадійного становища, що панує в українській провінції. Тож Лубни від конкретного міста на мапі Украіни цілком можуть стати після фільму "Люксембург. Люксембург" узагальненою назвою міста-діри, де пропадають найщиріші пориви. В картині немає жодного позитивного героя. Навіть найпозитивніший за сюжетом проявляє себе врешті-решт не з кращого боку. Це сумно.
Загалом же стрічку псує ненормативна лексика, що використовується в окремих епізодах, які загалом виписані дуже вдало з психологічного боку. Яскраво показані сімейні стосунки молодого подружжя, матері з синами, родинні взаємини в нерівному шлюбі.
Загалом же фільм треба дивитися, щоб скласти про нього власне враження. І така можливість у лубенців буде протягом найближчих днів.
Режисеру Антоніо Лукічу дякували численні щасливчики, хто зміг потрапити на перший сеанс, поспілкуватися після нього з героями та режисером, взяти автографи.
Для місцевих мешканців стрічка цікава тим, що у ній є багато впізнаваних місць, де відбуваються дії. І ще те, якими не маємо бути. Тож час виправлятися, панове!!! Бо ми не варті того, як про нас думають з боку.
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте