Напередодні річниці початку повномасштабного вторгнення рф на Україну учні 9 класу (класний керівник Левішко Н.І.) Ісківської ЗОШ І - ІІІ ступенів Лубенської міської ради провели урок мужності "Тепер ми знаєм, що таке війна". На урок запросили маму чотирьох захисників України Терпай Ірину Юріївну. Разом з чоловіком Михайлом Петровичем вони виростили і виховали синів, справжніх патріотів, - сильних, мужніх, відважних.
Ще на початку війни, у 2014 році, їхній син Сергій пішов а АТО. Потім найменший, Петро, після строкової служби в армії, уклав контракт і продовжив служити у полку "Азов", після серйозної фізичної і психологічної підготовки.
Війну зустрів у Маріуполі, стійко захищав "Азовсталь". Коли почалися запеклі бої за "Азовсталь", два старших брати Петра Михайло і Микола пішли у військкомат добровольцями, для визволення хлопців, що знаходилися в облозі у Маріуполі. Михайло тричі звертався з проханням, щоб його відправили на службу в "Азов". Проблема виникла, бо він не проходив строкову службу. Таки добився свого. Взяли. З братом Миколою вони воювали на Запорізькому напрямку.
У серпні 2022 року, під час артобстрілу, Михайло, прикриваючи собою меншого брата Миколу, загинув. Микола теж був поранений, лікувався три місяці, нині повернувся у стрій, до побратимів.
Петро до останнього захищав "Азовсталь", виконав наказ командуючого "Зберегти життя", отримав поранення в Оленівці, лікувався у госпіталі в Донецьку. Зараз, як військовополонений, знаходиться у Донецькій області. Рідні дуже чекають обміну військовополоненими, щоб побачити Петра вдома. Особливо сумує за братом сестричка Іринка, яка навчається у 4 класі.
Всі хлопці: Михайло, Сергій, Микола і Петро - випускники Ісківської школи. Мати, Ірина Юріївна, медична сестра в школі, батько - Михайло Петрович, фермерує, обробляє землю в Ісківцях. Звичайна родина, яких багато в Україні. І саме завдяки таким родинам, вірним і сміливим синам і дочкам, тримається Україна.
Мати розповідала про своїх хлопців, а учні слухали її, затамувавши подих і ледве стримуючи сльози. Після закінчення уроку учні, разом з класним керівником відвідали могилу Терпая Михайла Михайловича і поклали живі квіти.
Біль в душі... Та маємо велику надію на те, що вистоїмо, витримаємо, переможемо!
Слава Україні! Героям слава!
ПОСТ НАТАЛІІ ЛЕВІШКО У ФЕЙСБУК
