Преподобний Антоній Великий жив в III-IV столітті і походив зі знатної благочестивої сім'ї. Батьки виховали його за законами Божими, тому з дитинства Антоній мріяв про духовне життя. Коли йому було 20, батьки померли, сестру він влаштував в інше житло і сам захотів залишити мирське життя.
Почувши голос Христа, що юнак повинен роздати все своє майно і слідувати за Господом, Антоній так і зробив. Поїхав в пустелю і оселився поруч зі старцем, недалеко від річки Ніл. Там багато років провів у пості, молитві та працях.
Через 20 років у Антонія вийшло досягти духовного просвітлення, тоді до нього стали приходити люди: одні хотіли отримати зцілення, порятунок, а інші - залишитися жити під настоятелем преподобного.
Після 305 року Антоній перериває своє усамітнення, щоб на численні прохання організувати чернече життя пустельників, які селилися поруч з ним і наслідували його у підніжжі гори, де знаходилась його печера. Сам Антоній не жив серед ченців, а лише інколи сходив з гори, щоб дати монахам духовну науку. Під час гоніння імператора Максиміана в 311 році він відвідав Александрію, підбадьорював християн і з'являвся в найнебезпечніших місцях. Коли гоніння стихли, в 313 році Антоній пішов ще далі — на берег Червоного моря, в монастир поблизу Суецької затоки в Піспірських горах. Тут, щоб позбавити послідовників, які приносили йому хліб від клопоту, він обробляв сам невелике поле.
У 342 році, проживши самотньо близько 70 років, Антоній відвідав відлюдника Павла Пустельника, що прожив в пустелі близько 90 років і повідомив йому про те, що християнські гоніння в Римській імперії припинилися і що з'явилася єресь аріанство, а коли той помер, то поховав його.. Близько 350 року за наполегливим запрошенням Афанасія Великого, Антоній залишив усамітнення і прийшов до Александрії, щоб виступити в суперечці проти аріан.
Преподобний Антоній 85 років провів на самоті, керуючи скитальцями і допомагаючи їм знайти Господа в своїй душі. Тільки двічі він залишав пустелю, щоб боротися з гоніннями на християн. Помер у 356 році, вважається родоначальником чернечого пустельного життя.
Прикмети 30 січня
- сніг йде в цей день - весна настане пізно;
- синиці щебечуть голосно з ранку - до похолодання;
- Кріт виліз з нори - в травні вдарять холоди;
- висять довгі бурульки - рік буде врожайним на коренеплоди.
Чого не можна робити 30 січня
Згідно з народними повір'ями, 30 січня не можна шити, прясти і в'язати - це призведе до хвороб рідних і дітей. Також не рекомендується готувати страви з бобів - накличете біду.
Що дозволено робити 30 січня
Наші предки вірили, що ця дата ідеально підходить для зняття порчі. Для цього потрібно було провести межу серпом поперек стежки, що веде до будинку. Слов'яни вірили, що таким чином людина "відсікає" пристріт від свого житла.
30 січня господині пекли толокняні колобки, щоб захиститися від нечистої сили. Такою випічкою можна пригостити родичів, знайомих і сусідів.
