Я про це хотіла написати ще у червні чи навіть травні, коли дізналася.
Але Ведмідь, як завжди, дуже соромʼязливий. А ще в нього зʼявились замашки, типу “командир не сказав, значить не було”.
Про що це я.
І я навіть знаю за що. Але вам не скажу, бо все це має бути описано ним самим в якихось мемуарах.
До речі, коли почнеш писати? Старість вже не за горами)
Тепер лишається тільки чекати, коли це дійде до командирів і вони оголосять про це “офіційно”.
Тому щирі вітання приймаються і як там писав класик: “Слава Україні, Слава нації і п*здець російській федерації”.
І я б могла зараз виставити наші миленькі фото, але що ж у цей час може бути міліше за нас і зброю.
ІНФОРМАЦІЯ І ФОТО З ПОСТУ КАТЕРИНИ ДАЦЕНКО
