У виготовленні наколінників для наших захисників нині беруть участь навіть діти. Роботу волонтерів у допомозі Збройним силам України важко переоцінити. Адже армія в Україні справді народна, бо має підтримку українського народу. Ось і в Лубнах численні волонтери займаються не лише плетінням маскувальних сіток, збиранням і доставкою на передову різного роду допомоги, а й виготовляють різноманітне спорядження для військових. Зокрема, наколінників.
Вони – винахід лубенського Кулібіна – Тараса – студента одного з вузів. Саме цей хлопець, оскільки була потреба у наколінниках для армії подав ідею виготовлення цього елементу екіпіровки сучасного воїна. А коли є ідея, то неодмінно знайдуться ті, хто буде її втілювати. Сьогодні – це міні виробництво, у якому беруть участь десятки людей. Налагоджена технологія виготовлення.
А тоді, півтора місяці тому почали її втілювати в життя методом проб та помилок. Це був свого роду експериментальний цех. Спочатку наколінники плавили з пластикових кришечок від напоїв. Тарас з однодумцями подрібнював їх, і у спеціальній металічній формі підігрівав та відливав елементи майбутнього винаходу. Але це був затратний і трудомісткий процес. До того ж цей матеріал був більш крихкий, бо складався з окремих шматочків пластику. А отже, міг тріскатися, ламатися при навантаженні.
Тому прийшли до висновку що треба переходити на інший матеріал, більш міцний і надійний. Тоді хтось подав думку застосувати пластик з бамперів. Він цільний, а тому – міцний. Так колективним розумом дійшли до ідеї використання старих бамперів. Оскільки це достатньо надійний міцний пластик, який трішечки гнеться і при цьому не ламається і до того ж змінює форму при нагріванні. Тобто піддається обробці.
Нині Тарас, який започаткував цю справу, повернувся до навчання. Наступники трохи удосконалили методику. Один з волонтерів Дмитро створив своєрідні лещата-прес, за допомогою якого вигинають заготовки за формою колінного суглоба. Тож кожен таким чином вносив свої ідеї, корективи у загальну справу і таким чином наблизилися до найбільш прийнятного варіанту.
Нині технологія виготовлення наколінників лубенськими волонтерами поставлена на потік. Заготовки пластик з бамперів іномарок привозять небайдужі лубенці, або волонтери самі їздять та шукають його на СТО, малярних фірмах. Далі волонтери-заготовачі нарізають з нього вдома за допомогою болгарки по лекалу (своєрідній формі) необхідні деталі і приносять готові заготовки. Їх зачищають, шліфують від гострих заусенців краї, роблять фаску на звичайному шліфульному крузі. Далі за допомогою паяльника роблять канавки для нитки, якою пришивають деталь до мякої частини наколінника., щоб нитки не терлися і наколінник слугував довше. У канавці свердлують отвори для тієї ж нитки.
Необхідну форму надають за допомогою преса і будівельного фена. Таким чином наколінники набувають увігнутої форми якраз під колінну чашечку. А далі настає черга жінок. Швачки працюють над виготовленням чохлів із м’якого матеріалу – тканини. Це теж ціла технологія, в якій окрім основи існують ще й липучки на резинках. Усередину чохла виготовляється наповнювач з будівельного утеплювача. Це щоб був амортизаційний шар між коліном воїна і твердим пластиковим захистом. Фінальний етап пришивання пластикового захисту до чохла. Виходить такий саморобний, але в принципі непоганої якості наколінник. Максимально зручний.
Бійці задоволені. Відгуки позитивні.
Тому процес виготовлення наколінників іде безупинно. Оскільки замовлень багато, то постійно є потреба в людях, які б допомагали на волонтерських засадах на всіх етапах у виготовленні наколінників. Інструмент також потрібен. Та ж болгарка буде не зайвою. А над виготовленням спорядження для воїнів ЗСУ нині трудяться два Андрії, Семен, Микола, інші і згадують добрим словом Тараса, який подав таку необхідну ідею.
Олександр МІЩЕНКО
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте