Лелеченко Олександр Григорович (нар. 26 липня 1938, с. Новооріхівка, Лубенський район, Полтавська область — пом. 7 травня 1986, м. Київ) — ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. Заступник начальника електричного цеху Чорнобильської АЕС. Герой України.

У 1961-1966 роках навчався на електроенергетичному факультеті Київського політехнічного інституту. Після закінчення працював на Слав'янській Державній районній електростанції (ДРЕС), у місті Енергодар на Запорізькій ДРЕС, з 1975 року на Чорнобильській АЕС.

У перші години аварії Олександра Григоровича викликали на станцію. Заслужений енергетик України О.Б.Мелешко : "Олександр вимикав напругу особисто і допускав пожежників до гасіння, письмово гарантуючи відсутність напруги, а відсутність радіації ніхто не гарантував, цього не вимагали інструкції. Він виявив інтенсивне надходження водню в машзал блоків № 3 і 4, який можна було перекрити лише в електролізній. Над станцією нависла загроза потужного водневого вибуху, страшнішого за той, що уже стався. І Олександр, крокуючи по уламках радіоактивного графіту, дістався ресиверного поля і перекрив необхідні вентилі (як потім з'ясувалося, військові під захистом танкової броні, пролітаючи цю ділянку на швидкості 90 км/год, отримували річну дозу радіації). Повернувся в машзал, перевірив, що водень продовжує надходити (очевидно, залишковий із трубопроводів), знову пішов і повторно затягнув вентилі. Повернувся й із задоволенням відзначив відсутність водню. Так буденно рятують людство".

Начальник радіаційної безпеки станції М.І.Істомін кілька разів пропонував Лелеченку покинути майданчик ЧАЕС. Та той "не почув". Олександра Григоровича мали відправити на лікування до Москви з першою групою потерпілих. Попри категоричну вимогу директора станції В.П.Брюханова – лікуватися, він втік з лікарні і попуткою повернувся на станцію. Лише 30 квітня його терміново доправили в київську клініку. Лікар М.П.Ягодін, який супроводжував героя, дуже переживав, що не довезе пацієнта. Та той прожив ще тиждень з діагнозом "гостра променева хвороба, доза опромінення – 2500 рентген.

Похований на кладовищі села Степне Полтавського району Полтавської області.

За геройський подвиг в ім'я життя нинішніх і прийдешніх поколінь, особисту мужність і самопожертву, виявлені в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, посмертно Олесандр Лелеченко нагороджений орденом Леніна (1986), відзнакою Президента України – хрестом "За мужність" (1996). У 2006 р. нагороджений орденом "Золота Зірка" та присвоєно звання Героя України.