Історичний фронт: російська мова в Україні - результат імперської політики росії

Історичний фронт: російська мова в Україні - результат імперської політики росії

«Ні в кого в Україні та світі немає сумнівів в тому, що ми зараз переживаємо часи, про які наші нащадки читатимуть в історичних книгах. Так, ми справді опинилися у вирі історії», - стверджує науковець-історик, кандидат історичних наук, публіцист, голова Інституту нацпам’яті у 2014-2019 рр. Володимир Вятрович.

Запрошуємо переглянути і поширити його відеоблог

 

Російськомовна Україна необхідна ворогу і смертельно небезпечна для українців. Те, що в Україні частина людей розмовляють російською мовою, Росія намагається використати як «доказ», що ми з росіянами — «один народ», а українська держава — штучна. Але насправді цей факт має протилежне значення.

Поширення російської мови в Україні — результат імперської політики Росії. Імперська влада системно і послідовно витісняла українську мову з ужитку, починаючи з 18 століття. За допомогою політики русифікації намагались сформувати «общерускій» (а пізніше — «совєтскій») народ. Якби їм це вдалось, якби імперія таки змогла знищити нашу мову, України б уже не було як незалежного суб’єкта.

Але українська мова стала мовою літератури, увійшла до громадсько-політичного життя, утримувала позиції як розмовна. Саме це дозволило українцям у 19 — на початку 20 століття усвідомити себе єдиним народом. І це усвідомлення зробило можливим створення української держави. Так само було у поляків, фінів, литовців, грузинів… Більшість сучасних європейських держав і всі без винятку держави Східної Європи створені перш за все на грунті спільної мови.

Кілька винятків, на які любить посилатися російська пропаганда — лише підкреслюють правило. Русифікація України перетворила б її не на Швейцарію, а на Білорусь. А потім на частину Росії. Бо імперія не допускає співіснування двох мов — вона хоче придушити українську. Імперія хоче повністю замінити її російською мовою, а відтак — їхніми сенсами.

Ми зараз бачимо, як російські бомби нищать наші міста і села, зрівнюють їх із землею за відмову скоритись. Те саме Росія століттями чинила з нашою мовою. Знищувала, щоб каменя на камені не лишилось. Ще 100 років тому Таганрог чи Білгород з околицями були частиною українського Приазов’я чи Слобожанщини. Але тотальна русифікація перетворила нащадків тамтешніх українців на частину російського народу, який вторгся у наші домівки.

І після падіння СССР Росія не припиняла русифікації незалежної України. Через російськомовні медіа, фільми, музику, через перешкоди у відкритті українських шкіл, через русифікаторський закон Ківалова-Колесніченка.

Улюблена маніпуляція тих, хто просуває російські наративи — про російськомовних бійців, які захищають Україну. Мовляв, боротьба проти русифікації принижує їх.

Це абсурдна постановка питання. Україна вільна держава, і ніхто в нас не обмежує мову приватного спілкування. Але мова публічна, мова як складова української держави, культури є українською для всіх, хто воює за Україну. Так є зараз, і так було з 2014 року, коли воїни всіх національностей, якою б мовою вони не розмовляли, встали в обороні України від «руского міра».

Русифікація цілиться у самі основи нашої держави. Закон про мову базується на простому принципі: повна свобода вибору мови приватного спілкування і максимальний захист української мови в усіх публічних сферах. Такий підхід підтримує абсолютна більшість українців. В тому числі — ті, хто в побуті розмовляє російською. Зміцнення позицій української мови по всій країні стало одним із чинників, які зробили наш народ згуртованим. Саме з цим згуртованим народом зіткнулися російські загарбники. Саме цю єдність вони хотіли б зруйнувати. Не випадково однією з ключових вимог їхнього ультиматуму є «защіта русского язика». Що насправді означає — знищення української мови, а відтак — української нації.

Тому жодних компромісів у цьому питанні не буде. Бо мова — наша зброя у війні за українську незалежність. Ми відженемо російську армію за межі України і триматимемо кордони, в тому числі мовні.

Щоб русскій мір не мав тут більше жодного шансу.

Полтавський офіс УІНП за матеріалами ЮТУБ-каналу «У вирі історії»

Календар свят

Грудень, 2024
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
День працівників прокуратури України.
Міжнародний день невролога (невропатолога).
Річниця Всеукраїнського референдуму 1991 року, на якому 90,32% громадян висловилася за Незалежність України.
Іменини відзначає Наум.
2
Міжнародний день боротьби за скасування рабства.
Іменини відзначає Аввакум.
3
Міжнародний день людей з інвалідністю.
Всесвітній день комп'ютерної графіки.
4
Міжнародний день обіймів.
Іменини святкують Йоан, Варвара.
5
Міжнародний день добровольців в ім'я економічного і соціального розвитку ООН.
День працівників статистики.
День ґрунтознавця.
Іменини святкує Сава.
6
День Збройних сил України.
Миколая Чудотворця.
7
Міжнародний день цивільної авіації.
День місцевого самоврядування.
Іменини святкують Амвросій.
8
Іменини святкують Потапи.
9
зачаття святою Анною і Йоакимом Пресвятої Богородиці.
Міжнародний день пам'яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої людської гідності й запобігання цьому злочину.
Міжнародний день боротьби з корупцією.
Іменини святкує Анна.
10
День прав людини.
Всесвітній день футболу.
Іменини святкують Мина, Євграф.
11
Міжнародний день гір.
Міжнародний день танго.
Іменини святкують Даниїл.
12
Міжнародний день нейтралітету.
День Сухопутних військ України.
Іменини святкують Спиридон.
13
Іменини святкують Євстратій, Євгеній, Орест, Лукія.
14
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Іменини святкують Левкій, Филимон, Калени, Апполоній.
15
День працівників суду.
Іменини святкують Павло, Степан.
16
Іменини святкують Даниїл, Ананія, Азарія.
17
День працівника державної виконавчої служби.
Іменини святкують Даниїл, Ананія, Азарія.
18
Міжнародний день мігрантів.
Іменини святкує Севастіян.
19
День адвокатури.
Іменини святкує Боніфацій.
20
Передсвяття Різдва.
Міжнародний день солідарності людей.
Іменини святкує Ігнатій.
21
День зимового сонцестояння.
Іменини відзначає Юліана.
22
День енергетика.
День працівників дипломатичної служби.
Іменини святкують Анастасії.
23
Всесвітній день сноуборда.
24
День працівників архівних установ.
Надвечір'я Різдва (Святвечір).
Іменини святкує Євгенія.
25
Різдво Христове.
26
День подарунків.
Собор Пресвятої Богородиці.
Іменини святкує Марія.
27
День вирізання сніжинок.
Іменини святкує Степан.
28
Міжнародний день кіно.
29
Іменини святкують Олександр, Данило, Денис, Іван, Микита, Микола, Петро.
30
Іменини святкуює Анісія.
31
Іменини святкують Йосиф, Давид, Яків, Меланка.
     

Онлайн-передплата

Лубенщина онлайн-передплата

Реклама

Замовити рекламу

Як стати журналістом

Привітання в газеті

Видавництво Лубни

Погода

Погода

Курс валют

Контакти

  • Адреса редакції: 37500, м. Лубни, проспект Володимирський, 43 (вхід з двору), 2-й поверх.
  • Телефон: +38(05361)61651
  • Телефон: +38(05361)74556
  • E-Mail: Lubenschina@ukr.net

Телефони

  • Директор підприємства (редактор) (05361) 7-45-56
  • Головний бухгалтер (менеджер з реклами) (05361) 6-16-51

Інформація

  • - Директор підприємства (редактор): Олександр Міщенко
  • - Індекси 61247. 61501. 61502

Угода

  • - За точність викладених фактів відповідальність несе автор
  • - За зміст та достовірність інформації у рекламі відповідальність несе рекламодавець
  • - Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій
  • - Редакція залишає за собою право скорочувати матеріали
  • - При використанні, або копіюванні матеріалів з сайту, посилання на сайт газети "Лубенщина" - обов'язкове!