Питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Лубенський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Полтавській області інформує.

Днями за участі начальника Лубенської ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області Олександра Коломійця відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання застосування РРО та ПРРО».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Які дії суб’єкта господарювання, якщо при продажу товарів (наданні послуг) було помилково проведено через РРО або ПРРО суму за відділом «безготівка та/або картка», а необхідно було «готівка»?

Відповідь. При помилково проведеній сумі через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) за відділом «безготівка та/або картка» складається акт про скасування помилково проведеної суми та після отримання готівки від покупця за проданий товар проводиться розрахункова операція на повну суму покупки через РРО або ПРРО та надається розрахунковий документ створений в паперовій та/або електронній формі на повну суму проведеної операції.

Питання. Яку кількість печаток необхідно реєструвати, якщо суб’єкт господарювання має декілька ПРРО?

Відповідь. При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.

Тобто, якщо суб’єкт господарювання має декілька ПРРО, то такий суб’єкт господарювання може використовувати одну електронну печатку для декількох ПРРО одночасно. За бажання суб’єкт господарювання може використовувати декілька таких електронних печаток або для кожного ПРРО окрему.

Питання. Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?

Відповідь. Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Питання. Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО?

Відповідь. Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.

Питання. Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО фізичній особі-підприємцю – платнику ЄП при продажу вживаних технічно складних побутових товарів, у яких закінчився гарантійний строк експлуатації?

Відповідь. У разі здійснення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої – четвертої груп торгівлі технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного РРО (далі – ПРРО).