5 серпня 1866 року народився у с. Оріхівка Лубенського повіту Полтавщини Володимир Леонтович — 155 років від дня народження, борець за незалежність України у 20 ст., міністр земельних справ Української держави (1918), письменник, літературний критик, історик, мемуарист.
Лубенська міська бібліотека для дорослих імені Володимира Леонтовича
Навчався на юридичному факультеті Московського університету, де гостро усвідомив різницю між росіянами й українцями. Захистив дисертацію на тему «Історія землеволодіння в Україні від повстання Богдана Хмельницького до введення кріпацтва царицею Катериною ІІ».
Один із 17-ти членів Старої Громади, які склали присягу «любити Україну до глибини власної кишені». Разом із Василем Симиренком та Євгеном Чикаленком видавав першу українську щоденну газету «Громадська думка».
Член Центральної Ради в 1917 р. Міністр земельних справ в уряді Павла Скоропадського в 1918 р. Розробив проект земельної реформи, яку сучасники вважали однією з найдемократичніших.
З 1919 р. жив в еміграції. «Усім своїм єством я відчував, що не зможу стерпіти становища большевицького раба й мушу втікати світ за очі, хоч би й на тяжку біду, аби не залишитися під їхньою кормигою, — писав у спогадах Володимир Леонтович. — Я був уже застарий, щоб братися за рушницю та воювати, а не міг і манити себе, як манили себе тоді люди соціалістичних напрямків, думкою, щоб я міг із ними мирити, а вони мене стерпіти. Для мене всі большевицькі ідеї й усе їх поводження були згори непереносні й ворожі».
Помер 10 грудня 1933 р. в Празі.
За матеріалами офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте