У фондах Лубенського краєзнавчого музею зберігається вагома творча спадщина художника і вченого Михайла Миколайовича Буніна.

Народився він у листопаді 1887 року. Не так багато є відомостей про перші кроки Буніна в мистецтві. Можна припустити, що вони були зроблені в дитинстві, але, більш вірогідно - в реальному училищі, після закінчення якого, молодий Михайло став студентом Московського сільськогосподарського університету. Саме тут Михайло Бунін удосконалював свою майстерність у московських живописців - Юона та Жуковського.

Після закінчення інституту, Михайло Миколайович прийшов на роботу у Миргородське повітове земство. Природа Полтавщини зачарувала художника-аматора, написані роботи він презентує на виставках у Миргороді.

Наступний період життя Михайла Буніна пов’язаний з Лубнами. Особливо плідно митець працює над створенням рукопису каталогу художньої виставки (1924 р.), на якій було представлено значну кількість робіт (53 картини та етюди). У 20 – 30 роках минулого століття М. Бунін проживав на Кавказі, поблизу Сухумі, викладаючи в сільськогосподарському технікумі, однак останні роки свого життя провів у Лубнах. Наполегливо і натхненно малював.
Слід зазначити, що окрім мистецької праці, Михайло Бунін, як агроном, протягом багатьох років займався науковою та дослідницькою роботою. Писав вірші. Деякі матеріали з його наукового доробку зберігаються у фондах Лубенського краєзнавчого музею. Тут же є вищезазначені каталоги художніх виставок в Миргороді та Лубнах, сімейний альбом зі світлинами, грамота учасників виставки 1939 р. тощо.
Сьогодні ми називаємо Михайла Буніна справжнім майстром живопису. Його картини гарно передають настрої усіх пір року. Невеликі за розміром полотна відображають колорит лубенських краєвидів, соковитість натюрмортів, особливо тих, на яких присутні саме українські мотиви: з гарбузами, з хлібом тощо. У кожній з робіт відчувається безмежна любов до природи, яку художник зберіг у серці і проніс крізь усе життя.

На жаль, життя цієї непересічної особистості трагічно обірвалося . Залишений за завданням партії для підпільної роботи у м. Лубнах на час окупації, він був розстріляний окупантами за зв’язок із партизанами в жовтні 1941 року.
Картини, документи, грамоти, вірші, наукові напрацювання зберігаються у фондах нашого музею завдяки його дружині - Вірі Григорівні Буніній, яка по смерті чоловіка усе це передала музею. Протягом кількох років вона була директором Лубенського краєзнавчого музею.

За матеріалами лубенського краєзнавчого музею ім. Г.Cтеллецького