14 січня в Україні потрійне свято. Християни східного обряду святкують Василя Великого, Обрізання Господнє і перший день нового року за старим стилем. Про історію свята і традиції в цей день Василь Великий – архиєпископ Кесарії Кападокійський, вселенський учитель церкви (IV століття нашої ери). 14 січня вшановують його пам'ять. Церковні джерела характеризують Василя Великого як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя.
Саме йому належить вислів: "Скільки віднімеш від тіла, стільки додаси сили душі", повідомляє УНІАН.
Також Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому в цей день основним обрядом було засівання осель збіжжям. Перший посівальник на Новий рік, як правило, приносить у дім щастя. Вважається, що дівчата щастя не приносять, так що і засівати їм не годиться. Особливістю богослужіння в цей день полягає в тому, що відбувається літургія, написана самим святителем. Вона – перша з десяти божественних літургій, служіння яких встановлено у певні дні року. Порядок, зміст і чин літургії Василія Великого відрізняються від літургії Іоанна Златоуста більш об'ємними молитвами і протяжної мелодикою співів. Василя вечір, 13 січня, відзначається народними гуляннями.
У цей день люди ходять в гості вітати один одного, носять частування. Це свято вважається сприятливим періодом для молитов. Люди вірять, що Господь у цей день прислухається до прохань людей. Вони просять у молитвах про щастя, здоров'я та благополуччя для себе та близьких людей. В деяких будинках у цей день прийнято встановлювати обрядовий сніп із колосків торішнього врожаю – дідух. Його розміщують на самому видному розі будинку. Дідух символізує дух нового врожаю. В кінці святочних свят сніп спалюють.
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте