10 років. Багато це чи мало?.. Коли мова йде про людське життя – це досить значний термін. А ось для мистецтва, яке, як відомо, вічне – лише мить.
Погожий день пізньої осені, овіяний смутком прощання із самобутньою самодіяльною лубенською художницею Любов’ю Початко, яке відбулося 10 років тому, яскравів нині багатством кольорів зустрічі з її мистецтвом.
Вона відбулася у залі Галереї мистецтв, де розмістилася виставка робіт лауреата літературно-мистецької премії ім.В.Малика, людини, яка все життя оспівувала у своїх картинах красу навколишнього світу, тендітну вроду квітів та створювала дивовижні натюрморти.
Любов Петрівна народилася 23 вересня 1935 року в Лубнах у сім’ї військового художника 156-ї дивізії Петра Ілліча Початка. З самого дитинства доля її не балувала. Напередодні війни дівчинка, йдучи з мамою до військового табору спіткнулася і впала. Отримала вивих і травми. Подальша окупація не дозволила вчасно пролікувати дитину. Мати, як людина глибоко віруюча, вдалася до послуг шептух, сподіваючись на Божу милість. Дівчина терпіла страшні муки. Після звільнення від загарбників мати працювала в колгоспі, а Люба, яка не могла ходити до школи отримувала освіту вдома, де її відвідували шкільні вчителі.
Тож потяг до малювання став єдиною віддушиною у її житті. Читаючи книги про виданих художників, вона й сама взялася за кольорові олівці і картон – єдиний доступний їй матеріал для втілення своїх мрій. До всього доходила самотужки, демонструючи вроджений хист та любов до мистецтва.
У 1966 році – перший успіх: було випущено поштову листівку з малюнком «Шипшина». Це додало снаги на подальшу роботу. у 1982 році в журналі «Україна» було опубліковано
кілька репродукцій її робіт. Згодом картини Любові Початко виставлялися в Полтаві, Києві, Москві, Лубнах.
У 2001-2006 роках майстриня створила цікаві роботи «Мир та любов», «Три голубки», «Вінок Чураївни», «Лаври і терни», які символізують пристрасті земного життя та змушують замислитися над його суттю.
Любов Петрівна писала також вірші, що були в різний час уміщені на сторінках в тому числі газети «Лубенщина», що дало можливість ширше розкрити приховані таланти, духовно само реалізуватися. Не дивно, що 2007 року Любов Початко стала лауреатом літературно-мистецької премії ім.В.Малика у номінації «Мистецтво та монументальна скульптура». Важка хвороба відбирала сили і не давала розгорнути на повну потужність крила та Любов Початко творила до останнього дня. Вона пішла у засвіти 2 листопада 2009 року, залишивши після себе величезну колекцію творів мистецтва, частина з яких зберігається у фондах краєзнавчого музею ім.Г.Стеллецького, а решта у двоюрідного брата художниці.
Відкрила виставку науковий співробітник краєзнавчого музею ім.Г.Стеллецького Тетяна Сафронова. З біографічними даними присутніх ознайомила науковий співробітник того ж закладу Юлія Новоселецька. Тож у галереї мистецтв нині буяють квіти безсмертної душі Любові Початко: жоржини, маки, петунії, милують око неймовірні пейзажі та незабутні натюрморти, створені переважно звичайними кольоровими олівцями.
Олександр МІЩЕНКО
Знімки автора.
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте