Яскравими виступами аматорів сцени Засульської сільської ради позначилося свято «Затятий горіх», що відбулося в с.Оріхівка, назва якого пішла саме від цього дерева – волоського або грецького горіха. Село славиться їх насадження
ми. А проводилося воно в рамках конкурсу на кращий творчий доробок «Тріумф талантів», що організований з метою підтримки творчих людей Посульського краю.
Увазі селян була представлена виставка виробів із застосуванням горіхових шкаралуп, листя, плодів, яку підготували учні Оріхівської школи. Також оріхівські господині подбали про кулінарні шедеври, до складу яких входить горіхове зерня, діяла фотозона, працювали торгові точки, зокрема, з продажу саджанців, в тому числі волоського горіха, готувався козацький куліш, смажилися шашлики.
Ведучі, як і годиться, відрекомендували журі конкурсу, розповіли про історію створення села, яка включає легенду, записану завідувачем бібліотекою Оріхівської ЗОШ Ольгою
Акімовою. Ось про що у ній ведеться: у ХУІІ столітті на місці теперішньої горіхівки були незаселені степи, а річка Матяшівка ховалася у непрохідних лісах. Якось з молодим лубенським протопопом Яковом трапилася прикра пригода. Повертаючись пізно ввечері з Миргорода до Лубен, він збився з дороги та заблукав. Пішов дощ, на бричці зламалося колесо. Тож Яків заховався під деревом, щоб перебути негоду. Рано-вранці роздивився, що знайшов прилисток під горіхом. Краєвиди довкола були настільки чудові, що він захотів знову повернутися сюди. Яків часто розповідав про «горіхову пригоду». Тож його стали звати Яковом Оріхівським. А згодом він заснував тут хутір на п’ять хат, який мав назву Оріхівщина. Скоро тут розрослося село, була збудована церква, біля якої ріс горіх. Щоразу на свято горіхового Спасу люди освячували горіхи, які були найкращим гостинцем. Так дерево стало символом села Оріхівка.
Загалом же горіхова тема переважала усюди від віршів письменниці Ганни Кревської, якими щедро пересипали концертне дійство ведучі до конкурсів «Горіхові смаколики», «Король горіх» на більший плід волоського горіха, та майстер-класу з ювелірного розбивання горіха та дитячих розваг.
Найперше членам журі запропонували скуштувати горіховий хліб із секретом, який піднесла дівчина у національному українському костюмі. Секретом було ціле зерно горіха, запечене у хлібині. Той, кому воно дістанеться, як було оголошено, буде щасливим весь рік! Річний «абонемент щастя» здобула Інна Сизоненко.
А тим часом стартувала концертна програма, участь в якій взяв ансамбль «Мацківські барви», а також окремі виконавці-солісти цього колективу. Вони прикрасили свято яскравими номерами. А тим часом гості отримали можливість долучитися до озеленення с.Оріхівка. відбулося висадження саджанців волоського горіха поблизу об лаштованого дитячого майданчика, який з’явився на місці висохлого ставочка. Тепер на цій території буятиме ряд горіхових дерев.
Дійство продовжилося виступами ансамблю «Кремінь». Чарівні жіночки подарували глядачам кілька запальних пісень, гумор читав Олександр Ірклієнко. Оплесками зустрічали присутні танок шкільного танцювального колективу «Грація». Радували виступами Інна Сизоненко, ансамбль «Оріхівчанка», вокальний ансамбль «Україночка» та інші.
Свято вирувало до самого вечора і було настільки незвичним, що в порівнянні з ним банальний день села з численними промовами та врученням грамот програвав би і набагато. Тож глядачі, повертаючись додому, говорили «Оріхівський затятий горіх здивував усіх»!
Олександр МІЩЕНКО
Знімки автора.
