Володимир Леонтович - імя, яке довгий час замовчувалося і лише останні десятиліття зявилося на обрії сучасної української історіографії і культури.
160-річчю мецената, літератора, аграрника, юриста був присвячений захід, що відбувся у молодіжному центрі приміщення Лубенської публічної бібліотеки ім.В.Малика.
Модератор працівник бібліотеки Марина Кононенко з величезеним натхненням занурила його учасників у атмосферу кінця ХІХ-початку ХХ століття, коли жив і творив наш земляк Володимир Леонтович. Як зясувалося попри понад 100-річний термін багато що на Лубенщині нагадує про родину Леонтовичів і досі. Рід походив з Київщини. У самій родині було шестеро дітей, пятеро з яких дожили до повноліття. У Володимира було два старших брати і менший, Іван і Костянтин, а також сестра Ганна. Старші мали великий вплив на тогочасне життя Лубенщини. Родина володіла великими площами землі, мала не одну будівлю, в тому числі і в Києві.
На Лубенщині збереглися два маєтки на теритриторії ВІЛАРу і військового містечка в Лубнах, де розміщенна ветеринарна клініка. Будівля цукового заводу в Новооріхівці не дожила півтора десятки років до нашого часу і нині там руїни. А меморіальна дошка Володимиру Леонтовичу, що відкривалася до 140-річчя на стіні історичної споруди тепер перенесена на памятний знак навпроти колишньої прохідної заводу.
Отож родина була відомою у нашому краї. Володимир Леонтович спробував себе у якості літератора, був знайомим з Михайлом Коцюбинським, підтримував його. Також був одним із найближчих сподвижників Михайла Грушевського у його науково-просвітній діяльності, членом братсва тарасівців, що діяло на початку ХХ століття в Україні, міністром аграрної політики при гетьмані Павлу Скоропадському.
Після приходу радянської влади він був змушений втікати з Києва через Новооріхівку за кордон, поселився в Празі. У Празі ж в 1933 році Володимир і помер.
Чотиритомний творчий спадок Володимира Леонтовича в Україні видали нащадки великої родини, які в основному мешкають за кордоном.
Повернення славного імені земляка започаткував у 90-х роках минулого сторіччя на сторінках газети "Лубенщина" краєзнавць Борис Ванцак. Про це також ішлося під час проведення зустрічі-портрету Володимира Леонтовича.
Уривки з творів письменника читали Марина Кононенко та Лариса Гончарук.
Отож славне імя Леонтовича повертається. У Лубнах його носить з 2006 року Лубенська міська бібліотека для дорослих.
Таким чином память про видатного земляка належно пошанована на Лубенщині.
Олександр МІЩЕНКО
Знімки автора
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте