20 грудня Лубенське кладовище на вул.Гайдая стало останнім пристанищем праху правнучки відомої музейниці та меценатки Катерина Скаржинської - Ірини.
Про її прабабусю у Вікіпедії сказано: "Скаржи́нська Катери́на Микола́ївна (нар. 19 лютого 1853, Постав-Мука — пом. 1932, х. Круглик Лубенського району Полтавської області) — українська поміщиця, меценатка, фундаторка першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України".
"Рід Скаржинських добре прислужився Лубнам, - сказав друг родини директор Центру космічного, енергетичного, ядерного та довкіллевого права Інституту держави і права імені академіка В.М.Корецького НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений юрист України, кандидат географічних наук, доцент В’ячеслав Олещенко у надгробному слові. - Ірина Вадимівна Скаржинська була останньою в своєму роді з плеяди Скаржинських, чия доля і життя тісно переплетені з Лубнами".
Вона померла 2 листопада 2025 року. Тіло було кремовано в м.Київ і після цього прах перевезено в Лубни і підзахоронено до місця поховання Скаржинських на кладовищі по вул. Гайдая за християнським обрядом.
Нечисленні присутні - працівники краєзнавчого музею ім.Гната Стеллецького на чолі з директором Тетяною Сафроновою, представники ГО Знання і творчість Ірина Казакова, Олександр Сидоренко, краєзнавці, друзі, хто особисто знав покійну, член НСХУ Володимир Мірошниченко, редактор газети Лубенщина Олександр Міщенко схилили голови у прощальній панахиді, яку провів київський священик о.Георгій.
Для справки: на кладовищі похована бабуся Ірини Вадимівни Наталія, на спільній могилі також вибиті портрети батька Вадима Ігоревича Скаржинського, матері Анфії Андріївни (росіянки з Красноярського краю). Дітей Ірина Вадимівна не мала. Нащадки з боку рідного брата Володимира Вадимовича навряд чи й знають про втрату тітки. Ірина Вадимівна ішла слідами батька і дядька В’ячеслава Ігоровича Скаржинського, закінчила географо-геологічний факультет (тоді Державного університету ім.Т.Г.Шевченка). Народилася в Росії, на Колимі, де в той час проводив геологічні розвідки корисних копалин онук Катерини Скаржинської - Вадим Ігоревич Скаржинський. Але попри все любила Україну, Лубни. І ось тепер урну з прахом Ірини Вадимівни підзахоронили до родинного місця поховання.
Проникливе слово сказала під час прощання науковий співробітник Лубенського краєзнавчого музею ім.Г.Стеллецького Тамара Дяченко. Поминальний обід став місцем унікальних спогадів про рід Скаржинських, про особистість Ірини Скаржинської та її оточення київської, лубенської інтелігенції. Ірина Вадимівна прожила 70 років, віддаючи себе збереженню памяті про рід Скаржинських та краєзнавству і географо-геологічній справі.
Вічна пам’ять про Ірину Скаржинську назавжди збережеться у серці вдячних лубенців.
Олександр МІЩЕНКО
Знімки автора
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте